КОНСПЕКТ: Аналіз динаміки та складу фінансових результатів підприємства

1. Завдання та інформаційна база економічного аналізу прибутковості підприємства

Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку З «Звіт про фінансові результати» розрізняють кілька видів прибутку (збитку).

Валовий прибуток - різниця між сумами чистого доходу (виручки) від реалізації продукції і собівартості реа­лізованої продукції.

ВП = ЧД - СВ

Прибуток від опера­ційної діяльності - фінансовий результат після компенсації  адміністративних витрат і витрат на збут.

ОП = ВП - АВ - ЗВ

Прибуток від звичайної діяльності до оподат­кування - фінансовий результат з урахуванням інших видів доходів та пов]язаних з їх отриманням витрат

П_звич = ОП + ІД - ІВ

Чистий прибуток (або збиток) - фінансовий результат після сплати податку на прибуток

ЧП = П_звич - ПП

Під час аналізу треба розв'язати такі завдання:

1.  Оцінити виконання плану з прибутку в цілому і за окреми­ми видами прибутків і збитків.

2. Вивчити динаміку фінансових результатів за кілька років.

3. Визначити вплив основних факторів на зміну суми прибут­ку від реалізації товарної продукції.

4.  Оцінити рівень рентабельності продукції та підприємства.

5. Обчислити резерви зростання прибутку і рентабельності.

Основними джерелами інформації в аналізі фінансових ре­зультатів прибутку є:

= накладні на відвантаження продукції,

= дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками результатів фінансової звітності (ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати");

= дані статистичної звітності ("Звіт про випуск, реаліза­цію та обіг цінних паперів");

=дані внутрішньої управлінської звітності, а також відповідні таблиці бізнес-плану підприємства.

2. Аналіз динаміки та складу фінансових результатів підприємства

У процесі аналізу використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати таким чином.

1. За видами господарської діяльності

-       прибу­ток від основної (операційної) діяльності,

-       прибуток від інвести­ційної діяльності,

-       прибуток від фінансової діяльності.

2. За складом включених елементів

-       Маржинальний прибуток це різниця між виручкою (нет­то) і прямими виробничими витратами на реалізовану продукцію.

-       Брутто прибуток включає фінансові результати від опера­ційної, фінансової й інвестиційної діяльності, позареалізаційні і надзвичайні доходи і витрати (до виплати процентів і податків). Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений під­приємством для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу).

-       Прибуток до оподатковування — це результат після випла­ти процентів кредиторам.

-       Чистий прибуток — це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплата за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань.

3. Залежно від характеру діяльності підприємства: 

-       прибуток від звичайної (традиційної) діяльності

-       прибу­ток від надзвичайних ситуацій

4.  За характером оподаткування:

-       оподаткову­ваний

-       неоподатковуваний (пільговий) прибуток відповідно до податкового законодавства, що періодично переглядається.

5.  За ступенем обліку інфляційного фактора:

-       номінальний прибуток

-       реальний прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді.

6.  За економічним змістом:

-       бухгалтерський прибуток визначають як різницю між доходами і поточними явними витратами, відоб­раженими в системі бухгалтерських рахунків.

-       економічний при­буток відрізняється від бухгалтерського тим, що в розрахунку його величини враховують не лише явні витрати, а й неявні, не відображувані в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, що належать власнику фірми).

7. За характером використання чистий прибуток поділяють:

-       капіталізо­ваний прибуток — це частина чистого прибутку, який спрямову­ють на фінансування приросту активів підприємства.

-       спожива­ний прибуток — та його частина, яку витрачають на виплату ди­відендів акціонерам і засновникам підприємства.

3. Аналіз фінансових результатів від основної операційної діяльності

.

4. Аналіз розподілу та використання прибутку

Прибуток є важливим показником ефективності вироб­ничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб:

1) він спрямовує­ться на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет.

2)  прибуток є дже­релом формування фінансових ресурсів самих підприємств і ви­користовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи.

Перший етап — це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасни­ків одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпе­чення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципо­вих питань реалізації фінансової політики держави, від правильного розв'язання якого залежить розвиток економіки в цілому.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і під­приємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне зна­чення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподатку­вання, ставок оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап — це розподіл і використання чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення пла­тежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за раху­нок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Зокрема, сума прибутку спрямовується:

- на виплату дивідендів;

- поповнення статутного капіталу;

- створення резервного капіталу.

Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби.

Нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу. Це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу. 

5. Аналіз рівня рентабельності підприємства

Рентабельність — це ступінь дохідності, вигідності, прибут­ковості бізнесу. Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто від­носний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що ви­робляється. У загальній формі рентабельність розраховують як від­ношення прибутку до витрат, або застосованих ресурсів (капіталу).

Показники рентабельності повніше, ніж прибуток, характеризують результати господарю­вання, тому що їхня величина відображає співвідношення ефек­ту з вкладеним капіталом або спожитими ресурсами.

Показники рентабельності можна об'єднати у декілька груп:

1)  показники, що базуються на витратному підході (рента­бельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рен­табельність інвестиційної діяльності та окремих інвестиційних проектів, рентабельність звичайної діяльності);

2) показники, що характеризують прибутковість продажів (ва­лова рентабельність продажів і чиста рентабельність продажів);

3) показники, в основі яких лежить ресурсний підхід (рента­бельність сукупних активів або загальна рентабельність, рента­бельність операційного капіталу, рентабельність основного капі­талу, рентабельність оборотного капіталу, рентабельність влас­ного капіталу і т. ін.).

Рентабельність продукції  обчислюють як відношення прибутку від реалізації до виплати процентів і податків до суми витрат на реалізовану продукцію. Вона показує, скільки прибутку має підприємство з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. її мож­на розраховувати в цілому по підприємству, по окремих його сег­ментах і за видами продукції.

 
Рентабельність операційної діяльності  розраховують в цілому по підприємству як відношення брутто-прибутку від опе­раційної діяльності до виплати процентів і податків до за­гальної суми витрат на операційну діяльність. Цей показник характеризує окупність витрат в операційній діяльності.

 
Рентабельність продажів (обороту), або комерційну мар­жу, розраховують діленням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг на суму отриманого чистого доходу. Характе­ризує ефективність виробничої і комерційної діяльності підпри­ємства. Цей показник розраховують у цілому по підприємству і за окремими видами продукції.

 
Рентабельність (дохідність) операційного капіталу обчис­люється відношенням прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків до середньорічної суми опе­раційного капіталу. Характеризує дохідність капіталу, задіяного в основній діяльності (постачання, виробництво та збут продукції).

 Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто від­носний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що ви­робляється. У загальній формі рентабельність розраховують як від­ношення прибутку до витрат, або застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність (дохідність) сукупного капіталу обчислю­ють як відношення загальної суми прибутку до виплати процентів і податків до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу, характеризує дохідність всього сукупного капіта­лу, вкладеного в активи підприємства

6. Аналіз резервів зростання прибутку та рентабельності

Резерви збільшення прибутку:

1. Збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг).

2. Зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції.

3. Економія і раціональне використання коштів на оплату праці робітників та службовців.

4. Запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Резерви збільшення рентабельності:

1. Збільшення суми прибутку від реалізації продукції;
2. Зниження собівартості
3. Підвищення якості продукції