КОНСПЕКТ: Аналіз забезпечення матеріальними ресурсами

1. Завдання та інформаційна база аналізу матеріальних ресурсів

Необхідною умовою виробництва продукції, зменшення собівартості, зростання прибутку і рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.

Збільшення потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене:

= екстенсивним шляхом (придбанням, виготовленням додаткової кількості матеріалів і енергії); цей шлях веде до росту питомих матеріальних витрат на одиницю продукції і собівартості, при цьому матеріальні ресурси зменшуються за рахунок збільшення обсягів виробництва і від зменшення частки постійних витрат.

= інтенсивним шляхом (збільшення їх економії, використання вторинної сировини, а також використання наявних запасів у процесі виробництва продукції); цей шлях веде до збільшення обсягів виробництва продукції і зниження собівартості.

Виходячи з наведеного, завданнями аналізу використання матеріальних ресурсів є:

1) Оцінка реальності планів матеріально-технічного постачання, ступеня їхнього виконання і впливу на обсяг виробництва, собівартість та інші показники.

2) Оцінка рівня ефективності використання матеріальних ресурсів.

3) Виявлення внутрівиробничих резервів економії матеріальних ресурсів і розробка конкретних заходів щодо їх використання.

Основні джерела інформації для аналізу:

1. План матеріально-технічного постачання.

2. Заявки на постачання матеріальних ресурсів.

3. Форми статистичної звітності про наявність матеріальних ресурсів.

4. Оперативні дані відділу матеріально-технічного постачання.

5. Аналітичні дані бухгалтерського обліку про надходження, витрати і залишки матеріальних ресурсів.

2. Аналіз забезпечення матеріальними ресурсами

1. Аналіз якості плану матеріально-технічного постачання. 

Перевірку реальності плану починають з вивчення норм і нормативів, що покладені в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах.

Потім перевіряється обґрунтування плану потреби виробництва в матеріальних ресурсах і утворення необхідних запасів, виходячи з прогресивних норм і нормативів, також витрати матеріалів на одиницю продукції.

Важливою умовою роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах і джерелами їх покриття:

а) зовнішні джерел а - надходження матеріальних ресурсів від постачальників у відповідності з укладеними договорами;

б) внутрішні джерела – це скорочення витрат сировини, використання вторинної сировини, власного виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів у результаті впровадження досягнень НТП.

Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів із зовні — це різниця між загальною потребою у матеріальних ресурсах і сумою власних внутрішніх джерел їх покриття.

У процесі аналізу необхідно також перевірити забезпеченість потреби в завезенні матеріальних ресурсів, договори на їхнє постачання і фактичне їхнє використання.

2. Аналіз фактичного надходження матеріалів у розрізі найважливіших їх видів

Аналізується якість отриманих матеріалів від постачальників, їх відповідність стандартам, технічним умовам, умовам договору, а також їх надходження за асортиментом. У випадку порушення умов договору пред'являються претензії постачальникам.

Велике значення при аналізі надається виконанню плану по терміну постачання (ритмічність постачань). Порушення термінів постачань веде до недовиконання планів виробництва і реалізації продукції. Для оцінки ритмічності постачань використовується коефіцієнт ритмічності.

На підприємствах повинен бути певний запас матеріальних ресурсів, який необхідний для безперервного виробництва.
Ці виробничі запаси підприємства поділяються на:

= поточні - виробничі запаси підприємства утворюються для забезпечення процесу виробництва між черговими партіями надходження матеріальних ресурсів;

= сезонні - виробничі запаси підприємства утворюються при сезонному циклі виробництва;

= страхові - виробничі запаси підприємства утворюються на випадок надзвичайних подій (форс-мажорних обставин).

3. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовують систему узагальнюючих показників.

Матеріаловіддача – відношення вартості виробленої продукції до суми матеріальних витрат. Характеризує віддачу матеріалів на одну гривню виробленої продукції.

Матеріаломісткість – відношення суми матеріальних витрат до обсягу виробленої продукції. Показує, скільки матеріальних витрат приходиться на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягів виробництва валової чи товарної продукції до темпів росту матеріальних витрат характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі й одночасно розкриває фактори їхнього росту.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції – відношення суми матеріальних витрат до повної собівартості продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції.

Коефіцієнт матеріальних витрат – відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Він показує, наскільки ощадливо використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їхньої перевитрати. Якщо коефіцієнт більше 1, то перевитрата матеріальних ресурсів є на одиницю продукції і навпаки.

4. Аналіз прибутку на гривню матеріальних витрат

Прибуток на гривню матеріальних витрат є найбільш узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів. Його визначають діленням суми одержаного прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат.

Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства.

У процесі аналізу необхідно вивчити:
= динаміку цього показника,
= виконання плану за його рівнем,
= провести міжгосподарські порівняння
= встановити фактори зміни його величини.

Для факторного аналізу можна використати таку модель:

П_{1 грн. мат.витр.} = ЧД × Р_об × ч × МВ

де   ЧД  - чистий дохід від реалізації продукції;
       Р_об - рентабельність обороту;

       ч - частка реалізованої продукції в загальному обсязі випуску товарної продукції;

       МВ - матеріаловіддача.

5. Шляхи підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів

Основні напрями підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві:

1) скорочення тривалості перебування їх у виробничих запасах;

2) удосконалення планування поставок матеріальних ресурсів;

3) підвищення рівня організації їх зберігання та підготовки до використання;

4) зниження матеріаломісткості продукці.

Зниження матеріаломісткості продукції можна забезпечити через:

= оптимізацію структури випуску продукці;

= зростання продуктивності праці та використання досягень науково-технічного прогресу;

= підвищення якості сировини та матеріалів;

= матеріальне стимудлювання економії на кожному робочому місці.