КОНСПЕКТ: Метод та методика аналізу

1. Методика економічного аналізу господарської діяльності

Методика аналізу - певна послідовність опе­рацій, прийомів, дій і правил найдоцільнішого виконання аналі­тичної роботи.

 

Економічний аналіз складається з таких етапів:

На першому етапі уточнюють об'єкти, мету і завдання аналі­зу, складають план аналітичної роботи.

На другому етапі розробляють систему синтетичних і аналітич­них показників, за допомогою яких характеризують об'єкт аналізу.

На третьому етапі збирають і готують для аналізу необхідну інформацію (перевіряють її точність, приводять до зіставного ви­гляду тощо).

На четвертому етапі порівнюють фактичні результати гос­подарювання з показниками плану досліджуваного періоду, з фактичними даними минулих періодів, з показниками провідних підприємств, із середніми по галузі тощо.

На п'ятому етапі вивчають фактори і визначають їхній вплив на результати діяльності підприємства.

На шостому етапі виявляють невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва.

На сьомому етапі оцінюють результати господарювання з урахуванням дії різноманітних факторів і виявлених невикориста­них резервів, розробляють заходи для використання їх.

 

Традиційні логічні способи аналізу:

= порівняння,
= графічний,
= балансовий,
= середніх і відносних величин,
= аналітичних групувань,
= евристичні методи вирішення економічних завдань на основі інтуїції, минулого до­свіду,
= експертні оцінки спеціалістів.

 

 

Застосування тих чи інших способів залежить від мети і глибини аналізу, об'єкта досліджен­ня, технічних можливостей виконання розрахунків тощо.

2. Методика факторного аналізу

Факторний аналіз - методика комплексного і системного вивчення та виміру впливу факторів на величину ре­зультативних показників.

Типи факторного аналізу:

1. За типом зв'язку між показниками: 

= Детермінований факторний аналіз становить методику до­слідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показни­ком має функціональний характер, тобто результативний показник можна подати як добуток, частку або алгебраїчну суму факторів.

= Стохастичний аналіз - це методика дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на відміну від функ­ціональної, є неповним, імовірнісним (кореляційним). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції, то при стохастичному зв'язку зміна аргументу може дати кілька значень приросту фун­кції залежно від поєднання інших факторів, що визначають цей показник. Наприклад, продуктивність праці при одному й тому самому рівні забезпечення фондами може бути не однаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднан­ня інших факторів, що формують цей показник.

2. За меодом дослідження:

= Прямий факторний аналіз передбачає дослідження за дедук­тивним методом — від загального до окремого. Його проводять з метою комплексного дослідження внутрішніх і зовнішніх, об'єк­тивних і суб'єктивних факторії», які формують величину резуль­тативного показника.

= Зворотній факторний аналіз -  проводять до­слідження причинно-наслідконих зв'язків за методом логічної Індукції — від окремих факторій до узагальнговальних, від при­чин до наслідків з метою визначення чутливості змін багатьох результативних показників до змін досліджуваного фактора.

3. За глибиною дослідження:

= Однорівневий факторний аналіз - використовують для дослі­дження факторів тільки одного рівня підпорядкування без дета­лізації їх на складові. Наприклад, У = а × в.

= Багатоступеневий факторний аналіз - проводять деталізацію факторів а і в на скла­дові елементи з метою вивчення їхньої сутності. Деталізацію фак­торів може бути продовжено. У такому разі вивчають вплив фак­торів різноманітних рівнів співпідпорядкованості. Наприклад, У = а × в = а × (с × d) 

4. За часовим інтервалом:

= Статичний факторний аналіз - застосовують для вивчення впливу факторів на результативні показники до відпо­відної дати.

= Динамічний факторний аналіз становить методику дослідження причинно-наслідкових зв'язків у динаміці (за ряд періодів).

5. За періодом дослідження:

= Ретроспективний -  вивчає причини змін результатів господарської діяльності за минулі періоди.

= Перспективний - досліджує поведінку факторів і результативних показників на перспективу.

Основні завдання факторного аналізу:

-       Добір факторів для аналізу досліджуваних показників.

-       Класифікація і систематизація їх з метою забезпечення си­стемного підходу.

-       Моделювання зв'язків між результативними і факторними показниками.

-       Розрахунок впливу факторів і оцінювання ролі кожного з них у змінюванні величини результативного показника.

 

Створити детерміновану факторну систему означає подати  показник, що досліджується, як алгебраїчну суму, як частку або як добуток кількох факторів, що визначають його величину.

*** Наприклад, обсяг валової продукції промислового підприєм­ства можна подати:

Фактори першого порядку:    ВП = Ч  ×  ОВ_од 

↓

Фактори другого порядку:     ВП = Ч × (Д × ОВ_ден)

де ВП - валова продукція

Ч - середня чисельність робітників;

ОВ_од - обсяг продукції, яку виро­бив один робітник у середньому за рік,

Д - кількість днів, які відпрацював один робітник у середньому за рік

ОВ_ден - обсяг продукції, яку виробив один робітник у середньому за день)

Сутність моделювання полягає в тому, що взаємозв'язок досліджуваного показника і факторних показників передається у формі конкретного математичного рівняння.

У детермінованому аналізі виділяють такі типи факторних моделей, що трапляються найчастіше.

1.  Адитивні моделі - результативний показ­ник являє собою. алгебраїчну суму кількох факторних показників:

У = а + в + с + d

2.  Мультиплікативні моделі - результативний по­казник становить добуток кількох факторів:

У = a * в * с * d

 

3.  Кратні моделі – результативний показник одержу­ють діленням одного факторного показника на величину іншого:

У = а / в

4. Змішані (комбіновані) моделі  – це поєднання різних ком­бінаціях попередніх моделей:

а) мультиплікативно-адитивні:

У= а * (в+ с)    

б) кратно-мультиплікативні:

У = а * (в / с)

в) кратно-адитивні:

У = (а + в) / с