Вправи учнів. Поточний і заключний інструктаж

1. Вправи учнів. Поточний інструктаж

Поточний інструктаж - сукупність методів виробничого навчання, при використані яких інструктивна діяльність майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування у самостійній практичній діяльності.

Основна мета цього структурного елемента уроку виробничого навчання - формування, закріплення та удосконалення умінь і навичок трудової діяльності.

Реалізація поточного інструктажу передбачає:

- видачу завдань для самостійної роботи учнів;

- пояснення послідовності виконання завдань;

- закріплення учнів за робочими місцями;

- повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;

- індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів.

Приблизні цілі обходів робочих місць:

- перевірка правильності організації робочих місць учнів та додержання ними правил охорони праці;

- перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та технологічного процесу виконання робіт;

- перевірка умінь користування кресленнями, інструкційними та технологічними картами; - надання допомоги учням;

- перевірка ходу виконання робіт (міжопераційний контроль);

- перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу;

- приймання та оцінка робіт.

Рекомендації майстру при проведенні поточного інструктажу:

- вникати у роботу кожного учня, не випускаючи с поля зору роботу всієї групи;

- розвивати в учнів здібності аналізувати свою роботу;

- заохочувати учнів до самостійності та свідомої активності;

- спостерігати за раціональним використанням учнями урочного часу;

- заохочувати учнів до самоконтролю, формувати уміння знаходити причини помилок та засоби їх усунення;

- виховувати в учнів звичку правильної організації робочого місця та забезпечення безпечних умов праці.

Типові недоліки проведення поточного інструктажу:

- немає чіткої системи практичної діяльності учнів;

- немає чіткої системи в організації поточного інструктування учнів;

- не застосовуються або недостатньо застосовуються методичні засоби розвитку в учнів самостійності та технічного мислення;

- не враховується відсутність умінь і навичок учнів у користуванні навчальноінструктивною і технологічною документацією;

- не беруться майстром до уваги порушення учнями правил організації робочих місць та охорони праці;

- формально проводяться цільові обходи;

- не робиться міжопераційний контроль якості виконуваних робіт;

- не оголошуються критерії оцінювання виконаних робіт.

2. Заключний інструктаж

Заключний інструктаж - підведення підсумків виконання учнями трудових завдань з використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувались на уроці; об’єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності.

Основна мета цього інструктажу - на основі фіксації досягнень і недоліків показати учням, чому вони навчилися на уроці, оцінити рівень їх досягнень і творчої активності.

Проведення заключного інструктажу передбачає:

- аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, яку отримали на уроці;

- аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;

- повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;

- аналіз додержання вимог охорони праці, організації робочих місць учнів;

- розглядання випадків нераціонального використання урочного часу;

- видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.

Мета домашньої навчальної роботи учнів:

- закріплення, удосконалення і систематизація набутих на уроці знань, умінь;

- осмислення та узагальнення виробничого досвіду;

- підготовка до наступного заняття;

- знайомство з варіативними джерелами знань для отримання додаткової інформації за темою наступного уроку.

Вимоги до змісту домашніх завдань:

- практична спрямованість;

- реальний та творчий характер змісту;

- зв'язок змісту практичних завдань з теоретичними знаннями та раніше надбаним досвідом;

- постійне підвищення складності;

- диференціація за складністю залежно від інтелекту учнів та рівня їх підготовленості.

Рекомендації щодо підвищення ефективності заключного інструктажу:

- завжди на перший план виносити підведення підсумків виконання навчальних завдань уроку на підставі аналізу успіхів та недоліків діяльності учнів;

- не акцентувати увагу на помилках учнів, якщо їх причиною є недосвідченість;

- починати аналіз діяльності учнів на прикладі їх досягнень;

- всебічно залучати учнів до активного обговорення підсумків уроку;

- аналіз підсумків уроку проводити об'єктивно та аргументовано;

- додержуватись педагогічного такту;

- широко практикувати порівняння робіт, виконаних учнями, із зразками еталонами;

- практикувати доручати проведення аналізу підсумків діяльності учнів відмінникам з професійної підготовки як метод стимулювання;

- практикувати виставлення комплексних оцінок (за знання теорії та уміння застосовувати їх на практиці). Типові недоліки проведення заключного інструктажу:

- підведення підсумків не проводяться взагалі або проводяться формально;

- аналіз підсумків уроку починається з помилок, яких припускалися учні під час уроку;

- не видається домашнє завдання або не пояснюються способи його виконання;

- не обґрунтовується оцінка роботи учнів на уроці;

- аналіз підсумків уроку не орієнтований на усунення причин недоліків в діяльності учнів;

- зауваження майстра під час аналізу не носять педагогічного та виховного характеру.