Теоретичний матеріал. Вступний період навчання. Перший урок, екскурсія

1. Вступний період навчання

Цей період професійно-практичної підготовки дуже стислий за часом, але не менш важливий за всі інші періоди. 

Основною метою вступного періоду є: первинне знайомство майстра з учнівською групою і учнів із майстром; ознайомлення учнів із професією (спеціальністю, спеціалізацією), формування внутрішньої мотивації учнів у правильності їх професійного і, як правило, життєвого вибору; знайомство учнів із навчальним закладом, його навчальними майстернями, лабораторіями, навчальними ділянками; ознайомлення учнів із правилами внутрішнього розпорядку ПНЗ; оглядова екскурсія на підприємство (сферу послуг), які є замовниками робітничих кадрів даної професії (спеціальності, спеціалізації).

У кожному професійному навчальному закладі зміст і організація цього відповідального періоду навчального процесу є специфічними і залежать від традицій, що склалися у ПНЗ, досвіду педагогічного колективу, характеру зв’язків із підприємство-замовником. Розглянемо типові аспекти діяльності майстра на цьому етапі.

Ознайомлення зі складом учнівської групи. Попереднє знайомство зі своїми майбутніми вихованцями майстер виробничого навчання проводить ще до особистої зустрічі з ними по документах, представлених вступниками до приймальної комісії.

Наступний крок знайомства майстра з навчальною групою – особисті бесіди з учнями, індивідуальні або невеличкими групами. До цих бесід майстер повинен досконало підготуватися, тому що саме перше враження в учнів про майстра, професію, навчальний заклад може бути основною їх внутрішньою мотивацією для подальшого навчання. Ознайомчі бесіди слід проводити у спокійній, доброзичливій і тактовній формі, не акцентувати увагу учнів на недоліки у попередній базовій підготовці деяких із них, на порушення деякими з них дисципліни або громадського порядку, якщо дані про це є у майстра, тому що така інформація інтуїтивно сприймається учнями як негативна і може зашкодити у майбутній співпраці між майстром та учнями.
Вступний урок (заняття). Перший урок із виробничого навчання має велике значення для подальшої успішної роботи майстра з учнівською групою, тому що саме на ньому закладається перше каміння авторитету педагога.

2. Перший урок, екскурсія

У відповідності до навчальної програми перший урок виробничого навчання – це вступне заняття, введення учнів у професію, яке може бути проведено як у навчальному закладі, так і в умовах підприємства у спеціально облаштованому для цього місці. Інструктування при проведенні цього заняття рекомендовано починати бесідою, в процесі якої майстер розповідає учням про історію виникнення і розвитку професійно-технічної освіти, про відомих людей країни, які пройшли школу трудових резервів і професіонально-технічного навчання, про перспективи розвитку системи ПТО, про традиції і досягнення навчального закладу, про підприємства, на яких будуть працювати майбутні випускники означеного навчального закладу.

Подальше інструктування – це ознайомлення учнів, слухачів з основними правилами, діючими у навчальному закладі або на підприємстві, важливість їх дотримання учнями. До таких правил відносяться:

• правила внутрішнього розпорядку;
• правила безпеки у навчальному закладі або на підприємстві;
• правила безпеки при роботі у навчальних майстернях, лабораторіях, навчальних дільницях тощо;
• правила пожежної безпеки;
• правила дорожнього руху;
• правила поводження у громадських місцях та інші.

На заключному етапі вступного уроку може бути проведена з учнями оглядова екскурсія по навчальному закладу (підприємству) для ознайомлення з його навчальними, навчально-виробничими підрозділами та службами.

Оглядова екскурсія на підприємство. Проведення оглядових екскурсій учнів на підприємство (сферу послуг) можливе за умови, коли у навчального закладу склалися і підтримуються ділові відносини з підприємствами-замовниками, на яких організовується і проводиться виробниче навчання, виробнича і передвипускна практика, подальше працевлаштування випускників. Для проведення такої екскурсії майстру необхідно ретельно продумати її маршрут, попередньо домовитися з керівниками підрозділів про алгоритм проведення екскурсії, зміст бесід із працівниками підприємства, підготуватися до проведення заключної бесіди з учнями за підсумками екскурсії. У ході екскурсії проводиться огляд основних цехів, дільниць, робочих місць, де учні будуть проходити професійно-практичну підготовку; ознайомлення учнів із продукцією підприємства, новою технікою, технологією; проведення зустрічей учнів із передовиками виробництва, колишніми випускниками навчального закладу, що працюють на даному підприємстві.

Урок – це динамічна фронтально-групова організаційна форма навчального процесу, обмежена визначеним відрізком часу, яка проводиться педагогом із групою учнів постійного складу і включає мету, зміст, форми, методи і засоби навчання для рішення задач навчання, розвитку та виховання. Урок як форма навчання має визначену структуру, обумовлену педагогом у залежності від дидактичних цілей і реальних умов навчального процесу.

Концепція сучасного уроку базується на особистісно орієнтованих цінностях освіти, коли учень є центральною фігурою навчального процесу. При цьому педагог у більшій мірі виступає в ролі організатора самостійної, активної, пізнавальної діяльності учнів, компетентного консультанта і помічника. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не лише на контроль знань і умінь, але на проектування, діагностику і корегування дій учнів, щоб вчасно допомогти своїми кваліфікованими діями усунути утруднення в одержанні й застосуванні учнями необхідної інформації.

Відповідно до даної концепції, урок – це цілісна система, яка характеризується тісним взаємозв’язком усіх компонентів: комплексна мета уроку досягається за рахунок єдності й узгодження задач уроку, змісту навчального матеріалу, методів та засобів навчання, форм організації навчальної діяльності. Сучасна освітня парадигма характеризується принципово новими положеннями в порівнянні з традиційними в питаннях формування цілей, змісту, вибору методів і засобів навчання. Особлива увага при цьому приділяється формуванню навичок самоосвіти, економізації, інтеграції знань, що формуються, впровадженню диференціації навчання; пріоритетним напрямком є комп’ютеризація. Провідними повинні стати дослідницькі, евристичні та проблемно-розвиваючі методи навчання, які дозволяють найбільш повно реалізувати особистісно орієнтований підхід у навчанні.

Навчання не може уникнути репродуктивності, яка має бути оптимальною, а частка її використання повинна поступово зменшуватися на всіх ланках навчання. Основними елементами сучасного уроку є практична діяльність, аналіз практики, дослідження і пошук.

Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання визначають ряд неодмінних вимог до сучасного уроку:

• урок повинен бути логічною одиницею теми, розділу, курсу, відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв’язком частин, єдиною логікою розгортання діяльності педагога і учнів;
• урок повинен передбачати не тільки виклад нової навчальної інформації, а й завдання для її практичного застосування, причому частина знань повинна бути отримана учнями у процесі самостійного пошуку шляхом рішення пошукових задач;
• наявність науковості змісту, неодмінною умовою проявлення якої є ознайомлення учнів із доступними для них методами науки;
• реалізація індивідуалізації та диференціації навчання: виклад навчального матеріалу на уроці може і повинен бути варіативним за своєю структурою; використання навчального матеріалу та завдань для самостійної роботи учнів різного рівня складності;
• на уроці повинен здійснюватися розвиток навчальних компетентностей учнів за допомогою відтворення ними академічних знань, вправ у вміннях і навичках, шляхом виконання завдань на застосування академічних компетентностей у нестандартних ситуаціях;
• на уроці повинно проводитися систематичне, планомірне та системне оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів, виявлення рівня їх навченості.

Дидактичні вимоги до уроку виробничого навчання:

• нерозривність навчальних, розвиваючих та виховних цілей і задач уроку;
• поєднання теорії з практикою;
• наявність оптимального матеріально-технічного забезпечення занять;
• організація робочих місць учнів у відповідності до вимог охорони праці; наявність справного обладнання, інструменту, пристосувань;
• наявність необхідної навчально-технічної документації, її методична ефективність;
• раціональний вибір форм організації учнів на заняттях (інтегрованої, диференційованої, індивідуальної, змішаної);
• раціональний вибір об’єктів роботи для учнівської групи, бригади, кожного учня;
• правильний вибір методичних прийомів інструктажів з урахуванням організаційних форм навчання, особливостей виробничого завдання;
• використання на уроці передових методів праці, інноваційних виробничих і педагогічних технологій;
• логічність, доступність і посильність викладання навчального матеріалу, вибір ефективних прийомів закріплення та розвинення практичних умінь і навичок учнів.

Традиційна модель організації навчально-виробничого процесу – класно-урочна – ефективно діє вже багато десятиліть, причому в цій моделі склалися свій понятійний апарат, культура відносин педагогів, які використовують такі терміни, як: триєдина мета уроку; план-конспект; форми, методи, прийоми навчання; типи і види уроків тощо.

Інша модель пов’язана з технологізацією освіти. Сучасні технології навчання як новий феномен прийшли в професійну освіту, дозволивши сформувати новий понятійний апарат з такими термінами, як: технологічна карта тематичного та поурочного планування; технологічний прийом, етап технології; завдання та діагностика технологічного етапу тощо.

Завдяки становленню цієї моделі змінилися форми і методи навчання професії, культура проектування уроку, система оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.