Теоретичний матеріал до теми 8.
| Сайт: | Дистанційне навчання КФКСумДУ |
| Курс: | Будівельні конструкції |
| Книга: | Теоретичний матеріал до теми 8. |
| Надруковано: | Гість-користувач |
| Дата: | неділя 8 червня 2025 10:47 AM |
1. Сходи, їх види й основні елементи.
Шляхами сполучення між пов ерхами будинків служать сходи, пандуси і механічні засоби (ліфти й ескалатори). Сходи та пандуси є також шляхами для евакуації людей із будинків і споруд в аварійних умовах.
Відповідно до призначення сходи повинні задовольняти вимогам міцності, довговічності, створення необхідних зручностей і безпеки при русі людей, пожежної безпеки. Якщо сходи служать розрахунковими шляхами евакуації людей з кам'яних будинків, то по вимогах пожежної безпеки їхній обгороджують із усіх чотирьох сторін і зверху вогнестійкими огородженнями, що утворять окреме приміщення – сходову клітку.
Розміщення сходів у плані будинку, їх кількість і розміри залежать від призначення, габаритів і компонування будівлі з урахуванням забезпечення зручної і в заданий час евакуації людей. Так, у цивільних будівлях має бути не менше двох сходів, а для житлових будинків з числом поверхів 10 і більше – забезпечений вихід з кожної квартири на двоє сходів безпосередньо через сполучний перехід.
Сходи складаються з маршів і площадок (рис.8.1). Марш являє собою конструкцію із східців, підтримуючих їх косоурів (розташовуваних під східцями) або тетив (що примикають до східців збоку).
Рис.8.1. Двохмаршові сходи (розріз і плани за поверхами):
1 – цокольний марш; 2 – поверхові площадки; 3 – огородження; 4 – сходовий марш; 5 – міжповерхова площадка; 6 – вхідний козирок; 7 – вхідна площадка
Сходові площадки бувають поверховими (на рівні поверху) і міжповерховими (проміжними). Для безпеки й зручності руху сходові марші і площадки обладнають огородженнями з поручнями висотою 0,9 м.
У східців вертикальну грань називають присхідцем, а горизонтальну – проступом. Усі східці сходового маршу повинні мати однакову форму, крім верхнього і нижнього, називаних фризовими.
За призначенням сходи поділяються на основні, чи головні, службовці для постійного використання й евакуації, допоміжні – для службового сполучення між поверхами й аварійні (зовнішні евакуаційні сходи, пожежні).
За кількістю маршів умежах висоти одного поверху сход поділяються на одно-, двох-, три- і чотиримаршові. У ряді будівель, коли сходами користується невелика кількість людей (наприклад, у квартирах у двох рівнях), застосовують гвинтові сходи.
Нахил сходових маршів приймають згідно з СНиП (залежно від призначення та кількості поверхів у будівлі) для основних сход 1:2 - 1:1,75, а для допоміжних – до 1:1,25. Число ст пенів у марші призначається не більше 16, але не менше 3. Висота проходів між площадками і маршами повинна бути не менше 2 м.
Ширина сходових маршів призначається з урахуванням забезпечення евакуації людей у заданий час. При цьому найменша ширина маршів основних сход у двоповерхових будинках має бути 900 мм, а в будинках з числом поверхів 3 і більше – 1050 мм. Між маршем повинен бути забезпечений з азор (у плані) 100 мм для пропуску пожежних шлангів.
Ширина площадок повинна бути не менше ширини маршу (з умови забезпечення однакової пропускної здатності), причому ширина сходових площадок основних сходів призначається не менше 1200 мм.
Висота і ширина ступенів сходів призначаються таким чином, щоб була забезпечена зручність руху людей. При цьому приймають, що нормальний крок людини дорівнює приблизно 600 мм при ходьбі по горизонтальній поверхні і 450 мм при русі по сходах. Виходячи з цього ширина і висота ступені в сумі повинні скласти 450 мм. Звідси встановлено, що ширина ступені (проступ) повинна бути 300 мм, але не менш е 250 мм (довжина ступні людини). Висота ступені (присхідця) призначається найчастіше 150 мм, але не більше 180 мм.
Щоб визначити розміри сходів і сходової клітки, в якій вони
будуть розміщені, треба знати висоту поверху і розміри ступенів.
Приклад. Визначити розміри двухмаршових сходів житлового будинку, якщо висота поверху дорівнює 3,3 м, ширина маршу – 1,05 м, ухил сходів – 1:2.
Приймаємо ступінь розмірами 150х300 мм Шир ина сходової клітки
У = 2 у + 100 = 2 х 1050 + 100 = 2200 мм.
Висота одного маршу Н/2 = 3300 : 2 = 1650 мм.
Число присхідців в одному марші п = 1650 : 150 =11.
Кількість проступів в одному марші буде на одиницю менше від кількості присхідців, тому що верхній проступ розташовується на сходовій площадці:
п-1 = 11 - 1=10.
Довжина горизонтальної проекції маршу, названа його закладенням, дорівнює
а = 300 (п-1) = 300 х 10 = 3000 мм.
Приймаємо ширину проміжної поверхової площадки з1=1300 мм, з2=1300 мм і одержимо, що повна довжина сходової клітки (у чистоті) складе
А = а + з1 + з2 = 3000 + 1300 + 1300 = 5600 мм.
Висоту поверху поділяють на число частин, рівне числу присхідців у поверсі, і через отримані точки проводять горизонтальні прямі. Потім горизонтальну проекцію (закладення маршу) поділяють на число проступів без однієї і через отримані точки проводять вертикальні прямі. По отриманій сітці вичерчують профіль сходів (рис.8.2).
Рис.8.2. Схема розбивки сходів:
а – у розрізі; б – у плані
2. Конструктивні рішення сходів
За способом влаштування сходи можуть бути збірні й монолітні.
Збірні бувають з мало- і великорозмірних елементів.
Сходи з малорозмірних елементів (рис 8.3) складаються з окремо встановл юваних залізобе-тонних косоурів, ступенів, залізобетонних плит площадок і огороджень з поручнями. Для сполучення косоурів з майданчиковими балками в останніх передбачені гнізда, в які заводяться кінці косоурів. Зв'язок між елементами сходів досягається, як правило, зварюванням закладних деталей.
Рис.8.3. Сходи із збірних дрібнорозмірних елементів
Ступені укладають по косоурах на цементному розчині. На майданчикові балки спираються збірні залізобетонні майданчикові плити (рис.8.4, а, б).
При ремонті й реконструкції раніше споруджених будинків можна зустріти конструкції сходів з кам'яних чи залізобетонних ступенів по косоурах і майданчикових балках із прокатних металевих профілів (швелера або двотавра). Для підвищення вогнестійкості металевих конструкцій їх необхідно оштукатурити по дротяній сітці.
Огородження на сходах улаштовують металеві з дерев'яними чи пластмасовими поручнями. Стояки огородження приварюють до закладних деталей чи зашпаровують на цементно-піщаному розчині в гнізда в ступенях (рис.8.4, г, д, е).
У дерев'яних сходах сполучення ступенів з тетивою (рис.8.5) у бічній її грані здійснюється шляхом влаштування в них пазів, у які входять кінці дощок проступів і присхідців.
Найбільше поширення в будівництві одержали збірні сходи з крупнорозмірних елементів – площадок і маршів заводського виготовлення (рис.8.6) або маршів з двома напівплощадками. Збірні елементи встановлюють на місце кранами і кріплять за допомогою зварювання закладних деталей.
Сходові марші й площадки для житлових будинків виготовляють на заводі з чисто обробленими ступенями і поверхнями. У громадських будинках застосовують марші з накладними проступнями, що укладаються після закінчення основних робіт з монтажу будинку. Дуже доцільне з астосування збірних маршів зі ступенями складчастого обрису, що дозволяє знизити витрату бетону на 15%.
Рис.8.4. Конструкції сходів:
а – збірна із залізобетонних малорозмірних елементів; б – по сталевих косоурах;
в – монолітна залізобетонна; г – закладення стояків і кріплення дерев'яного пору чня; д, е – кріплення пластмасових поручнів; 1 – ступені; 2 – майданчикова балка; 3 – гніздо для кінця косоура; 4 – косоур збірний залізобетонний; 5 – плита сходової площадки; 6 – сталевий косоур; 7 – штукатурка по сталевій сітці; 8 – сталева майданчикова балка; 9 – фризова ступень; 10 – стояк поручня; 11 – сталева смуга; 12 – шурупи; 13 – поручень
Рис.8.5. Дерев'яні сходи (поперечний розріз)
Рис.8.6. Сходи з крупнозбірних елементів: 1 – сходові площадки; 2 – сходові марші; 3 – фрагмент огородження
Сходові площадки своїми кінцями звичайно спираються на причалки сходової клітки, а у крупнопанельних будинках – на спеціальні металеві елементи (столики), які приварюють до закладних деталей у стінових панелях сходової клітки.
У внутрішньоквартирних сходах допускається застосовувати забіжні ступені і кручені сходи (рис.8.7). За протипожежними нормами такі сходи не можуть служити шляхами евакуації, тому не застосовуються як основні. При призначенні розмірів клинчастих забіжних ступенів і ступенів кручених сходів їхні розрахункові величини приймають по середині маршу. Кручені сходи можуть бути виконані з дерева, металу, збірного і монолітного залізобетону. Ступені спираються на стіни і на центральний опорний стовп. Вони можуть бути розраховані й у вигляді консолей з обпиранням тільки на стіни чи тільки на опорний стовп.
Рис.8.7. Кручені сходи:
а – з обпиранням ступенів на стіни і центральний стовп; б – з консольним обпиранням на стіни сходової клітки; в – з консольним обпиранням на центральний стовп
Монолітні залізобетонні сходи застосовують рідко, головним чином в унікальних будинках, якщо сходам з архітектурно- планувальних міркувань дається нетипове рішення. Їхнє влаштування вимагає складної опалубки і проведення всіх робіт на будівельному майданчику.
Перед входом у будинок влаштовують площадку, яку розташовують вище рівня землі не менше ніж на 150 мм, щоб не до пускати затікання у приміщення атмосферної води. Для захисту вхідної площадки від опадів улаштовують так званий козирок. Якщо перед будинком улаштовують зовнішній ґанок, то його ступені спирають на спеціальні стінки, зведені на самостійних фундаментах.
Зовнішні входи в підвал виконують у вигляді одномаршових сходів, розташовуваних у приямках, що примикають до зовнішніх стін будинку й огороджених підпірними стінками. Над приямком зводять прибудову зі стінами, дахом і вхідними дверима або обмежуються влаштуванням парасолі і низької бортової стінки (рис.8.7).
Рис.8.7. Влаштування зовнішнього входу в підвал:
1 – бетонна підготовка; 2 – у щільнена піщана подушка; 3 – залізобетонна плита; 4 – стовпи навісу ; 5 – брус; 6 – цегельне огородження; 7 – підпірна стінка; 8 – ступені; 9 – перекриття підвалу
3. Пандуси, область їхнього застосування.
У громадських будинках, коли необхідно забезпечити високу пропускну з датність комунікаційних шляхів між поверхами, застосовують пандуси. Пандусом називають гладкий похилий евакуаційний шлях, що забезпечує сполучення приміщень, що знаходяться на різних рівнях. Пандусам надають ухил від 50 до 120 (1:12-1:15). Пандуси складаються з похилих гладких елементів і площадок. Можуть бути о дномаршові (рис.8, а), двомаршові (рис.8, б), прямо- і криволінійні (рис.8.8. в) у плані. Одномаршові прямолінійні пандуси у творюються похилими площинами, що спираються на площадки чи конструкції перекриттів. При цьому можна виділити наступні конструкції: прогони, балки, настили. Двомаршові пандуси мають косоурні й майданчикові балки, по яких укладають збірні залі- зобетонні плити чи монолітний залізобетон. Криволінійні пандуси виконують з монолітного залізобетону.
Чиста підлога пандусів повинна мати неслизьку поверхню (асфальт, цемент, релин, килимова доріжка та ін.). Огородження пандусів виконують так само, як і для сходів.
При визначенні доцільності влаштування пандусів треба мати на увазі, що в зв'язку з малими в порівнянні зі сходами ухилами виникають значні втрати корисної площі будинку.
Рис..8.8. Схеми влашту вання пандусів:
1 – похилий елемент пандуса; 2– огородження; 3 - площадка
4. Спеціальні евакуаційні шляхи
Для житлових будинків у 10 поверхів і більше Будівельні норми й правила ставлять додаткові протипожежні вимоги. Так, для забезпечення нормальної евакуації людей у разі пожежі в так их будинках необхідно передбачати влаштування не менше двох евакуаційних шляхів чи так званих «незадимлюваних сходів». Це забезпечується створенням при вході на сходову клітку відкритої повітряної зони (через балкон чи лоджію), що дозволяє запобігти поширенню диму з одного поверху на інший. При такому рішенні замість двох звичайних сходів можуть бути запроектовані одні незадимлювані.
Застосовують також інші прийоми, що забезпечують незадимлюваність евакуаційних шляхів у багатоповерхових будинках: створення штучного підпору повітря, влаштування виносних сходів через холодний шлюз та ін.
Влаштування незадимлюваних сходів дозволяє уникнути необхідності проектування додаткових виходів. В інших випадках передбачають зовнішні пожежні й аварійні сходи.
Пожежні й аварійні сходи в громадських і житлових будинках виносять назовні. Вони служать для виходу на дах будинку під час пожежі (пожежні сходи) і для евакуації людей в аварійних у мовах, якщо вихід по основних чи допоміжних сходах виявиться неможливим (аварійні сход и).
Влаштування спеціальних сходів визначається про типожежними нормами. Пожежні сходи на дах роблять прямими і не доводять до рівня землі на 2,5 м (рис.8.9, а). При висоті будинку більше 30 м пожежні сходи повинні мати проміжні площадки. Ширина сходів приймається не менше 0,6 м.
Тетиви пожежних сходів виготовляють з куточків чи швелерів смугової сталі, ступені – з круглої сталі діаметром 16-18 мм. Кут нахилу евакуаційних сходів не повинен бути більше 450. На кожному поверсі передбачаються спеціальні площадки (рис.8.9, б).
У будинках висотою більше 10 поверхів з горищами передбачають входи на горища зі сходових кліток по маршових сходах. При висоті будинку до 5-ти поверхів включно допускається влаштовувати входи на горища зі сходових кліток через люки по закріплених металевих драбинах. Кількість входів на горище повинна бути не менше двох. Входи на горище мають бути захищені протипожежними дверима, а люки розміром 0,6х0,8 м – кришками з межею вогнестійкості не менше 0,7 ч.
5. Ліфти й ескалатори
Ліфти й ескалатори відносяться до механічних пристроїв для організації сполучення між поверхами. Ліфти бувають періодичної і безупинної дії. Застосування останніх обмежене. За призначенням ліфти бувають пасажирські, вантажні й спеціальні. Вони відрізняються один від одного розмірами кабін і вантажопідйо мністю. Так, вантажні мають вантажопід йомність від 100 до 5000 кг, пасажирські – від 320 до 500 кг. До спеціальних можна віднести лікарняні та ін.
Ліфти застосовують у житлових (більше 5 поверхів) і громадських будинках. Вони складаються з кабіни, підвішеної на сталевих канатах, перекинутих через шків піднімальної лебідки, що знаходиться в машинному відділенні. Шахта ліфта відгороджується з усіх боків на всю її висоту і внизу має приямок глибиною 1300 мм (рис.8.10). У ньому розміщують амортизатор и і натяжний пристрій. Машинне відділення може бути розташоване вгорі, над шахтою, чи внизу поряд з нею. У даний час ліфтові шахти виконують із залізобетонних елементів товщиною 120 мм з бетону марки 200 або 250 залежно від поверховості будинку. Розміщують ліфти звичайно поблизу сходової клітки.
Ескалатор являє собою сходи, що рухаються, розташовані під
кутом 30° і призначені для організації руху людей з одного рівня на інший (рис.8.11). Їх застосовують у громадських будинках, де одночасно знаходиться велике число людей (у нівермаги, вокзали, театри та ін.).
Ескалатори володіють високою пропускною здатністю (близько 10 тис. чол./год.). Швидкість руху полотнини ескалатора приймається 0,5-0,75 м/с. Ширина полотнини ескалатора – від 0,5 до 1,2 м.
У місцях скупчення великих мас людей (на виставках, вокзалах) широке застосування одержують рухомі тротуари, що створюють комфортні умови руху людей.
Рис.8.10. Пасажирський ліфт із верхнім розташуванням машинного відділення
Рис.8.11. Схеми розташування ескалаторів: а – з рівнобіжними маршами; б – з послідовним розташуванням; в – перехресне розташування