Теоретичний матеріал до теми

1. Поняття, особливості і структура землевпорядних робіт

Для вирішення завдань, поставлених перед землевпорядкуванням, виконується комплекс землевпорядних робіт, пов’язаних з необхідністю проведення робіт по вишукуваннях і проектуванню організації території.

Вишукувальні роботи – це комплекс дій по вивченню і обстеженню об’єктів проектування з метою одержання необхідних матеріалів для складання схем і проектів землевпорядкування.

До вишукувальних робіт відносять різні види зйомок і обстежень території. Зйомочні вишукувальні роботи включають топографічні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні вишукування, спрямовані на отримання планового і висотного положення земельних угідь, вивчення геологічної будови ґрунтів, умови залягання і фізико-хімічного складу підземних вод при вирішенні питань водопостачання, зрошення, осушення та ін. У складі зйомочних вишукувальних робіт найбільшу питому вагу посідають топографо-геодезичні роботи, які зводяться до наземних геодезичних зйомок. Однак більш прогресивною і перспективною є аерофотозйомка та космічна зйомка, які вважаються економічно вигіднішими за наземну.

Проектні роботи по землевпорядкуванню являють собою обчислювальні і графічні дії по раціональному розміщенню на плані земельних ділянок і визначенню цифрових величин, які характеризують форму, розміри і розміщення цих ділянок з урахування природних та економічних умов об’єктів проектування. 

Проектні роботи по землевпорядкуванню є діями, оберненими зйомці місцевості, оскільки спочатку на плані намічають майбутні елементи ситуації місцевості, а потім їх переносять в натуру. При цьому основним принципом є проектування від загального до конкретного, коли спочатку дається наближене рішення головних питань і застосуванням простих технічних засобів праці, а потім – кінцеве вирішення всіх питань з використанням більш точних прийомів проектування.

Землевпорядні роботи пов’язані з їх виконанням у польових та камеральних умовах. Польові роботи – це вишукувальні і проектні роботи, які виконують безпосередньо на об’єкті проектування, в полі. Сюди відносять роботи по обстеженню земель, складанню, погодженню і перенесенню проекту землевпорядкування в натуру, які не можуть проводитися інакше, як у полі. До польових робіт частково відносять також роботи по складанню проектів землевпорядкування з розглядом у натурі можливих варіантів розміщення проектних рішень.

Камеральні роботи – це роботи по обробці вишукувальних матеріалів, проектуванню організації території, оформленню документів, які виконують у виробничих приміщеннях проектно-вишукувальних організацій. У процесі камеральних робіт збирають, систематизують, вивчають і оцінюють матеріали для розробки схем, проектів та оформлення землевпорядних документів.

На сучасному етапі виконують такі землевпорядні роботи: встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративнотериторіальних утворень, землеволодінь і землекористувань; розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель; складання схем землеустрою, розроблення технікоекономічних обгрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень; обгрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами; складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових; складання проектів відведення земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних дідянок; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею; складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; розроблення іншої землевпорядної документації, пов’язаної з використанням та охороною земель; здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель; проведення топографо-геодезичних, картографічних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

Таким чином, землевпорядкування являє собою багатогранний процес, який охоплює питання організації використання всіх земельних ресурсів. 

Організація робіт із землевпорядкування характеризується комплексністю їх проведення. Це зумовлює залучення до виконання землевпорядних робіт спеціалістів різного професійного складу, а комплексність землевпорядних робіт вимагає відповідного поділу праці у виробничих підрозділах, що сприяє підвищенню продуктивності праці.

Роботи по землевпорядкуванню є складовою частиною суспільного виробництва, тому їх виконання повинно базуватися на відповідній системі планування, нормування, фінансування, організації, оплати праці, обліку і звітності.

2. Землевпорядний процес

Згідно з науково обґрунтованими принципами землевпорядкування заздалегідь встановлений відповідний склад дій і порядок їх виконання з метою забезпечення раціонального і ефективного використання земель називають землевпорядним процесом або ж сукупністю послідовних і взаємопов’язаних дій, які виконуються у певному порядку і відповідають завданням землевпорядкування.

Оскільки виконувані дії при землевпорядному процесі неоднакові за своїм характером, то його поділяють на окремі частини, так звані стадії. Стадії землевпорядного процесу – це періоди або етапи землевпорядних робіт, які відрізняються між собою завданням, змістом і глибиною вирішуваних питань. Перелік і зміст стадій землевпорядного процесу залежать від призначення, видів і змісту виконуваних робіт. Однак в цілому для землевпорядного процесу характерні взаємозв’язок і послідовність підготовчих, проектних робіт, робіт по перенесенню проектів в натуру і виготовленню землевпорядних документів.

Що стосується таких робіт, як складання робочих проектів землевпорядкування, то їх виконують дещо простіше, ніж у територіальному чи внутрігосподарському землевпорядкуванні, а саме у такій послідовності: підготовчі, проектні роботи та перенесення проекту в натуру. Окремою стадією не виділяють виготовлення землевпорядних документів, оскільки робочий проект містить суміщений проект організації території і робочий рисунок перенесення його в натуру. Не виділяють також стадії авторського нагляду за здійсненням проекту, тому що робочий проект втілюється в життя одночасно з перенесенням його в натуру.

Стадія вважається закінченою, якщо виконана робота відповідає поставленому завданню, порядку та змісту відповідних землевпорядних дій. 

Підготовчі роботи виконуються з метою забезпечення необхідними матеріалами інженерно-технічних працівників для розробки проекту землеустрою. 

Роботи на цій стадії відбуваються в польових і камеральних умовах. Організація підготовчих робіт пов’язана із залученням, крім землевпорядника, низки спеціалістів проектної організації та відповідних землевласників і землекористувачів.

Проектні робіти включають роботи по складанню, розгляду і затвердженню проектів землевпорядкування. Складання проектів землеустрою полягає в детальній розробці порядку використання землі по цільовому призначенню з відображенням на планово-картографічному матеріалі меж землеволодінь і землекористувань, розміщенням складових частин і елементів землекористування. 

Складений проект пред’являють зацікавленим землевласникам і землекористувачам для розгляду як на планово-картографічному матеріалі, так і в натурі. При цьому землевласники і землекористувачі можуть висловити зауваження щодо проекту, які приймаються автором проекту для усунення на місці або виносяться на остаточне вирішення того державного органу, який затверджує проект.

Після затвердження землевпорядні проекти переносять в натуру з участю зацікавлених землевласників і землекористувачів. Проектні межі землеволодінь і землекористувань та інші проектні рішення позначають на місцевості межовими знаками встановленого зразка. 

Перенесення проекту в натуру передбачає обов’язкове виконання землевласниками і землекористувачами державних заходів по закріпленню на місцевості відповідного порядку організації території, який випливає з конкретного правового режиму земель. 

Видача землевпорядних документів передбачає оформлення і вручення землевласникам і землекористувачам планово-картографічних і текстових матеріалів, тобто землевпорядної справи, в якій подається порядок використання земель, накреслений у результаті землевпорядних дій. Залежно від видів і форм землевпорядкування зміст землевпорядних документів може бути різним. Так, на підставі затверджених і перенесених в натуру проектів територіального землеустрою землевласникам, землекористувачам видають державний акт на право власності. У результаті землевпорядного процесу з внутрігосподарського землеустрою землевласникам видаються проектні плани організації території, розрахунково-пояснювальна записка, кошторисно-фінансові розрахунки і протоколи розгляду та затвердження проекту, а також матеріали перенесення проекту в натуру.

Тобто, землевпорядні дії виконують у певному порядку згідно з такими принципами, як послідовність стадій і завершеність робіт на кожній з них.

При всіх стадіях землевпорядного процесу виготовляють і оформлюють планово-картографічні і текстові матеріали, які розкривають стан і перспективи використання земель.

3. Заходи щодо раціональної організації робіт по землевпорядкуванню

Цілі:   

- виробництво екологічно- чистих продуктів харчування;

- забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в грунті;

- збільшення доходності.

Завдання:       

-ефективне використання виробничо-ресурсного потенціалу;

- передбачення системи природоохоронних заходів;

- оптимізація структури посівних площ;

- мінімізація витрат;

- збільшення доходності.

Не можна вважати раціонально організованими роботи із землевпорядкування без врахування організаційної структури управління виробництвом, запровадження заходів щодо наукової організації праці, що сприяють, з одного боку, запровадженню в землевпорядне виробництво досягнень науки і техніки, а з другого – підвищенню його рентабельності і зниженню собівартості робіт.

Основними напрямками розвитку землевпорядних робіт в сучасних є:

1. Розробка наукових основ функціонування землевпорядкування в ринкових умовах. 
2. Забезпечення сталого землекористування з одночасним удосконаленням структури угідь та доведення рівня їхньої сільськогосподарської освоєності, розораності та лісистості до оптимальних розмірів.
3. Правове забезпечення удосконалення системи земельних відносин шляхом розробки, прийняття і реалізації необхідних законів та нормативно-правових актів.
4. Підвищення ролі землевпорядкування у здійсненні державної політики у сфері використання та охорони земель, забезпечивши при цьому пріоритетні інтереси держави та територіальних громад.
5. Створення єдиної державної системи реєстрації прав на землю та іншу нерухомість.
6. Регулювання ринку землі, удосконалення системи оподаткування земель та державної підтримки й захисту прав власників землі та землекористувачів.