Теоретичний матеріал до теми 3. Лекція 1

1. Напрямки економічного аналізу

Напрями економічного аналізу, які притаманні усім видам економічного аналізу:

1. за часом проведення і характером прийняття управлінських рішень:

• · попередній (прогнозний);
• · оперативний (ситуаційний);
• · ретроспективний (наступний);
• · перспективний (прогнозний);

Перспективний аналіз проводять до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обґрунтування господарських рішень і планів-прогнозів, запобігання небажаним результатам.

Перспективний аналіз залежно від часової тривалості поділяють на короткостроковий і довгостроковий (стратегічний). Короткостроковий аналіз охоплює період до одного року, а довгостро­ковий — більше як рік. Короткостроковий прогнозний аналіз застосовують для вироблення тактичної, а довгостроковий — стратегічної політики в галузі бізнесу. Другий вид менш деталізований, ніж перший, однак його роль значно більша. Якщо обрано правильну стратегію розвитку підприємства, то легше приймати тактичні рішення. В умовах ринкової конкуренції стратегічний аналіз стає невід'ємною частиною управлінської діяльності.

Ретроспективний аналіз здійснюють після завершення господарських актів. Він необхідний для вивчення тенденції розвитку, контролю за виконанням оперативних планів, об'єктивного оцінювання і діагностики результатів діяльності підприємства та рівня підприємницьких ризиків.

Ретроспективний аналіз, у свою чергу, поділяють на оперативний і підсумковий. Оперативний аналіз проводять одразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміна, доба, декада і т. д.). Мета його — оперативно оцінювати зміни щодо заданих параметрів, виявляти недоліки і причини виникнення їх, вчасно вживати коригувальних заходів для усунення їх. Ринкова економіка характеризується динамічністю як виробничої, комерційної, фінансової діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. За цих умов оперативний аналіз набуває особливого значення.

Проводячи підсумковий аналіз, вивчають результати роботи за звітний період (місяць, квартал, рік). Його цінність у тому, що діяльність підприємства вивчають комплексно і всебічно за звітними даними відповідного періоду. Цим забезпечують більш повну і більш об'єктивну оцінку діяльності підприємства з використання наявних можливостей.

Оперативний і підсумковий аналізи взаємопов'язані і доповнюють один одного. Вони дають можливість керівництву підприємства не лише оперативно ліквідувати недоліки в процесі виробництва, а й комплексно узагальнювати досягнення, результати діяльності за відповідні періоди, розробляти заходи, спрямовані на зростання ефективності бізнесу.

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутріфірмо-вий і міжфірмовий. Здійснюючи внутріфірмовий аналіз, вивчають діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів. Виконуючи міжфірмовий аналіз, порівнюють результати діяльності двох або більше підприємств, що дає змогу виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього дати об'єктивнішу оцінку ефективності діяльності, внести корективи в стратегічну і тактичну політику підприємства.

2. за періодичністю проведення:

• · щоденний;
• · подекадний;
• · щомісячний;
• · щоквартальний;
• · щорічний;

3. за змістом програми:

• · комплексний;
• · тематичний;

4. за методами вивчення об’єктів:

• · порівняльний (горизонтальний, вертикальний, трендовий) –проводиться порівнювання звітних даних з даними плану, минулого періоду, з даними передових підприємств, з даними конкурентів.;
• · факторний – здійснюється з метою виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;
• · діагностичний – застосовується для зясування причин порушення нормального перебігу виробничого процесу, бездіяльності, які потребують додаткових коштів і часу.
• · маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) – метод оцінки та обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення співвідношення між трьома основними показниками: обсягом реалізації, собівартістю. Прибутком; прогнозування величини кожного з цих показників при заданих значеннях інших;
• · економіко-статистичний – застосовується для вивчення різних масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону; проводиться статистичними органами;
• · маркетинговий аналіз – здійснюється службою маркетингу підприємства і застосовується для вивчення зовнішнього оточення підприємства, ринків сировини та збуту готової продукції, попиту і пропозиції, комерційного ризику формування цінової політики та ін.;

2. Класифікація факторів економічного аналізу

Кожний показник, що характеризує ефективність господарської діяльності підприємства, формується під впливом багатьох факторів. Фактори в економічному аналізі класифікуються по різним ознакам.

 Фактори можуть бути загальними і специфічними або поодинокими. Загальні фактори діють у всіх галузях економіки, специфічні характерні для підприємств окремих галузей.

 Велике значення в економічному аналізі має розподіл факторів на внутрішні і зовнішні. Внутрішні фактори залежать безпосередньо від діяльності підприємства, зовнішні фактори не залежать від його діяльності, але впливають на результати господарювання підприємства. До них відносяться фактори зовнішнього середовища, але ж постійна увага до цих факторів, постійне дослідження їх динаміки, вміння реагувати на їх зміни стає потребою підприємства в сучасних умовах.

 За місцем виникнення можна виділити внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські. Серед внутрішньогоспо-дарських факторів доцільно виділяти фактори оперативної, основної, звичайної діяльності, надзвичайних подій.

 Серед факторів виділяють об’єктивні і суб’єктивні. Об'єктивні фактори не залежать від волі і бажання людей, це, наприклад, стихійне лихо. Суб'єктивні фактори залежать від діяльності людей.

 Фактори розподіляються на постійні і періодичні. На відміну від постійних, які діють безперервно, періодичні фактори діють час від часу при здійсненні певних заходів, наприклад, впровадженні нових технологій, освоєнні нових ринків збуту.

 Фактори також розподіляються на екстенсивні і інтенсивні, основні і неосновні; фактори 1-го, 2-го і т.д. порядку; кількісні і якісні, складні і прості; позитивні і негативні.

 Екстенсивні фактори пов’язані з кількісним збільшенням того чи іншого ресурсу; інтенсивні фактори характеризують більш продуктивне, ефективне використання ресурсів. До екстенсивних факторів належить збільшення кількості устаткування, фонду його часу роботи, чисельності персоналу, оборотних засобів. До інтенсивних факторів відносяться збільшення продуктивності одиниці обладнання, продуктивності праці, підвищення якості продукції.

3. Інформаційне забезпечення економічного аналізу

Інформація — це упорядковані Зведення, свідчення про процеси зміни, які проходять в зовнішньому середовищі, сукупність даних та зведень.

Економічна інформація — це сукупність зведень та даних, одержаних на базі попереднього аналізу, які відображають соціально-економічні явища. Використовується ця інфор­мація для керування та прогнозування соціально-еко­номічного розвитку. Економічна інформація відображає еко­номічні явища та процеси, які характеризують економічну сторону діяльності підприємства. Економічна інформація ха­рактеризує виробничо-господарські процеси та їх результати, як і будь-яка інша інформація і перетворення. Вона займає проміжне місце між керованою та керуючою системами, де економічна інформація фіксується переробленою і викорис­товується з метою керування.

Вона складає основу економічного аналізу і організацію на єдиних принципах, має вигляд різних рішень, розпоряджень, які відображають прямі та зворотні зв'язки, що виникають в господарській діяльності підприємства.

Інформаційне забезпечення підпорядковане математичній теорії інформації, яка досліджує способи визначення та оцінки кількості інформації, процедур збереження та переда­чі її по каналах зв'язку.

Раціональна організація інформаційного забезпечення спирається на наступні принципи

• виявлення потреби в інформації і способів її задоволення відповідно до поставлених цілей;
• об'єктивність відображення процесів виробництва, обігу, розподілу та споживання;
• об'єктивність використання природних, матеріальних, трудових, фінансових і земельних ресурсів;
• єдність і зіставленість інформації, яка надходить з різних джерел: облікова інформація (оперативний, статистичний, бухгалтерський, податковий облік), планова, нормативна інформація та ін.:
• відсутність дублювання у первинній інформації;
• швидкість передачі, обробки й отримання інформації;
• підвищення коефіцієнта використання інформації;
• забезпечення разового введення інформації і багато­разового її використання;
• забезпечення інтегрованої обробки облікових, плано­вих, нормативних даних за допомогою ПЕОМ з метою їх ви­користання в керуванні, контролі, плануванні та прогнозу­ванні;                      
• забезпечення використання комп'ютерної локальної мережі телекомунікаційних зв'язків з іншими підприємства­ми, банками; інтернет -технологій;

Вимоги щодо організації інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності!

• раціональність інформації: інформація повинна бути корисна і різнобічна, з мінімальними витратами на її збір, збереження, пошук, використання та прийняття рішень;
• єдність інформації: усунення відокремленості та дублю­вання різних джерел інформації. Кожна господарська опера­ція повинна реєструватись тільки один раз;
• об'єктивність інформації: інформація повинна відпові­дати реальній дійсності, об'єктивно відображати господарські операції і процеси, що досліджуються;
• аналітичність інформації: система економічної інфор­мації, яка надходить з різних джерел, повинна відповідати потребам аналізу господарської діяльності для всебічного вивчення господарських операцій і процесів, виявлення впливу чинників на фінансово-господарську діяльність підп­риємства, визначення внутрішніх резервів покращення гос­подарювання.