Теоретичний матеріал до теми 2. (част. 2)

1. Елементи залягання гірських порід

Шаром, або пластом, називають більш-менш однорідне утворення, обмежене двома паралельними площинами. Кожен шар обмежується зверху іншим шаром, а знизу - підошвою. Кілька пластів, близьких за складом або геологічним віком і зазвичай з різною потужністю, складають свиту пластів (див. Рис, пласти 1, 2, 3). Паралельне залягання декількох пластів або свит називають сумісним заляганням (1,2,3). Свити або пласти, що залягають по відношенню один до одного під деяким кутом, утворюють несумісне залягання (4, 5, 6).

Якщо покрівля і підошва пласта не паралельні, його називають пластом, який витісняється (див. Рис. 3, пласт 4). Пласт, який витісняється на невеликій відстані з двох сторін, називають лінзою (див. Рис, пласт 5).

2. Складчаста дислокація масивів гірських порід

У залежності від положення осі розрізняють складки: прямі, коли вісь складає прямий кут з горизонтальною лінією (рис. 5, а, б, в); косі, коли вісь складає з горизонтом гострий або тупий кут, а крила складки падають в протилежних напрямках (див. рис. 5, г), перевернені і лежачі, коли вісь складки близька до горизонтальної лінії (див. рис. 5, д, е )

3. Розривна дислокація масивів гірських порід

Скиди (розриви) - це дислокації, при яких утворився розрив суцільності пластів внаслідок вертикальних або похилих тисків. Вони являють собою зміщення пластів гірських порід по вертикальній або похилій тріщині. Таких тріщин і дислокацій може виявитися відразу декілька – складні скиди.  Піднесена ділянка земної кори, обмежена скидами з двох і більше сторін ділянками, які опустилися, називають горстом (рис. 6, а). Ділянка земної кори, яка опустилася та обмежена двома або кількома скидами, що відділяють її від сусідніх ділянок земної кори, називають грабеном (див. Рис. 6, б).

При будівництві необхідно враховувати наявність скидів. Зазвичай наявність скидів свідчить про те, що зміщення порід може повторитися.