Теоретичний матеріал. Нематеріальні ресурси та активи
Сайт: | Дистанційне навчання КФКСумДУ |
Курс: | Економіка, планування і організація виробництва_541, 542 |
Книга: | Теоретичний матеріал. Нематеріальні ресурси та активи |
Надруковано: | Гість-користувач |
Дата: | субота 19 квітня 2025 17:45 PM |
1. Нематеріальні ресурси. Поняття та види
Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів є недостатня матеріальна основа одержання доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.
Поняття “нематеріальні ресурси” використовується для характеристики сукупності об`єктів інтелектуальної власності.
Інтелектуальна власність – це юридична категорія, яка застосовується для визначення результатів творчої праці людини.
1. Об`єкти промислової власності:
1.1 Винахід – це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології. Об`єктами винаходу можуть бути продукт і спосіб.
1.2 Корисна модель – це результат творчої діяльності людини, об`єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових частин.
1.3 Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об`єктом такої діяльності може бути форма, малюнок, кольори або їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
1.4 Знаки для товарів та послуг (товарні знаки) – оригінальні позначення, за допомогою яких товари та послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб.
1.5 Зазначення походження товару – це словесне чи графічне позначення місця походження товару.
1.6 Фірмове найменування – це стале позначення підприємства або окремої особи, від імені якої здійснюється виробнича чи інша діяльність.
1.7 Недобросовісна конкуренція – будь-які дії в конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
2. Об`єкти, що охороняються авторським правом та суміжними правами:
2.1 Твори в галузі науки, літератури, мистецтва – у будь якій формі (письмовій, усній, образотворчій (ілюстрації, картини), об`ємно-просторовій (скульптури, моделі), в інших).
2.2 Комп`ютерна програма – об`єктивна форма подання сукупності даних та команд, призначених для забезпечення функціонування електронних обчислювальних машин.
2.3 База даних – сукупність даних, матеріалів або творів, систематизованих у формі, яку читає машина.
2.4 Топологія інтегральних мікросхем – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв`язків між ними.
3. Нетрадиційні об`єкти інтелектуальної власності:
3.1 Раціоналізаторська пропозиція – це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, до якого воно подано.
3.2 Ноу-хау – не захищені охоронними документами та не оприлюднені знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового чи іншого характеру, що можуть бути використані в наукових дослідженнях та розробках.
3.3 Комерційна таємниця – це відомості, безпосередньо пов`язані з діяльністю підприємства, які не є державними таємницями і розголошення яких може завдати шкоди інтересам підприємства.
2. Нематеріальні активи
Нематеріальні активи – це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об`єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнього використання в господарській діяльності з отриманням доходу.
До нематеріальних активів включають:
- права, що з`являються унаслідок володіння підприємством: 1) патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки; 2) свідоцтвами на знаки для товарів та послуг, найменування місця походження товару, фірмове найменування;
- права, що виникають унаслідок володіння підприємством об`єктами авторського права (твори науки, літератури, мистецтва, комп`ютерні програми, бази даних);
- права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об`єктів інтелектуальної власності (раціоналізаторських пропозицій, ноу-хау, комерційних таємниць);
- права на користування земельними ділянками та природними ресурсами;
- монопольні права та привілеї на використання рідкісних ресурсів, включаючи ліцензії на здійснення певних видів діяльності;
- організаційні витрати на створення підприємства;
- права, що з`являються унаслідок укладених підприємством з іншими організаціями ліцензійних угод на використання об`єктів інтелектуальної власності.
Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки засвідчується патентами.
Патентом називається виданий державним органом охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об`єкт промислової власності.
Правова охорона знаків для товарів і послуг, зазначення походження товару та фірмового найменування здійснюється на підставі їхньої державної реєстрації. На зареєстрований знак для товарів і послуг (зазначення походження товару, фірмове найменування) видається свідоцтво, яке засвідчує його пріоритет.
“Ноу-хау”, раціоналізаторські пропозиції, які є власністю підприємства не потребують спеціального правового захисту. Порядок їх захисту визначає керівництво підприємства.
Реалізація права власності на нематеріальні ресурси можлива або через їхнє використання самим власником, або наданням з його дозволу такого права іншій зацікавленій стороні. Така передача права використання здійснюється у формі ліцензійної угоди.
Ліцензія – дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду.
Ліцензійна угода – це договір, згідно з яким власник винаходу, промислового зразка, корисної моделі тощо (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання у певних межах своїх прав на патенти, “ноу-хау”, товарні знаки тощо.
Вона передбачає, що користувач (ліцензіат) буде використовувати об'єкти промислової або інтелектуальної власності впродовж зазначеного в ліцензії терміну і сплачуватиме винагороду власникові (ліцензіару).
Така винагорода може сплачуватись у вигляді встановлених певних ставок до обсягу чистих продажів, собівартості виробництва, до вартості одиниці ліцензійної продукції (роялті) або як разова за весь період користування (пашуальна виплата). Фактично пашуальна виплата є платою за ліцензію.