Теоретична частина. Вступ

1. Предмет і зміст дисципліни економіка підприємства

Аристотель	Ксенофонт	Платон

Економічна наука має давню історію, зародилась в ІІІ столітті до н.е. і її розвиток пов’язаний з іменем Аристотеля. Він вперше ввів в обіг поняття економіка, яке  в дослівному перекладі означає «мистецтво ведення домашнього господарства». Економічні проблеми розглядалися  в працях Ксенофонта і Платона, проте як наука, тобто систематизовані знання про суть економіки, виникла лише в ХVII - ХVIII ст. в період розвитку капіталізму.

Перша теоретична школа  економіки – меркантилізм. Представники школи вважали, що багатство людей – гроші, золото і радили державі розширювати торгівлю. Проте критики меркантилізму справедливо відмічали, що під час торгівлі не виникає багатства, а лише відбувається обмін грошей на товар і навпаки. При порушенні рівноваги в обміні багатство перерозподіляється на користь однієї із сторін.

Слідом за меркантилізмом з’явилось  вчення фізіократів («влада природи»). Вони  вважали, що джерелом багатства є виробництво, зокрема сільське господарство, в якому багатство виникає природним шляхом і виступає як дар природи, проте сама природа без залучення капіталу не може примножувати багатство суспільства.

Найбільш обґрунтовані бачення  на питання  економіки дала класична школа. Її представниками були У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо. Вони встановили, що багатство нації виникає у матеріальному виробництві. Ріст багатства відбувається тоді,  коли початково затрачена вартість грошей збільшиться на додаткову вартість (прибуток).

На думку більшості економістів, обмеженість ресурсів і інших факторів виробництва свідчить про те, що головним завданням економіки є раціональне використання обмежених ресурсів, тобто  отримання максимального ефекту з метою задоволення потреб суспільства.

Економіка підприємства – це наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах.

Предметом вивчення економіки підприємства є методи і способи раціонального поєднання і ефективного використання всіх елементів виробничого процесу на рівні підприємства.

Об’єктом вивчення дисципліни є підприємство як первинна  ланка народного господарства і товаровиробник. 

2. Завдання вивчення курсу

Змістом дисципліни ЕП  є:

• вивчення особливостей розвитку продуктивних сил підприємства та економічних законів ринкового середовища з метою їх використання у практичній діяльності.
• економічне обґрунтування та вибір найбільш ефективних проектних технологій та господарських рішень на основі багатоваріантності.
• удосконалення форм і методів економічної роботи на підприємстві з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

3. Методи вивчення дисципліни

Метод –  це сукупність засобів, прийомів та способів дослідження економічних явищ.

Методи дослідження:

1. статистичний – пов’язаний економічним аналізом масових статистичних даних. Цей метод заснований на групуванні, кореляції, вибірковому спостереженні, побудові динамічних рядів та індексному аналізу. 
2. розрахунково-конструктивний  -  використовується в плануванні при обґрунтуванні господарських рішень.
3. економіко-математичний – передбачає складання економічних моделей, економічних явищ, які дозволяють здійснити вибір оптимального варіанту управління виробництвом.
4. монографічний  - використовується для вивчення досвіду окремих підприємств.
5. експериментальний - оснований на проведенні експерименту та вивченні результатів його проведення зі метою розробки конкретних пропозицій виробництву.
6. соціологічний – досліджує вплив зміни в економіці на соціальну поведінку людини. Він передбачає анкетування, опитування респондентів

4. Базові розділи дисципліни

Базові розділи дисципліни:

1. Підприємство в сучасній системі господарювання
2. Ресурсне забезпечення підприємства в сучасній системі господарювання
3. Технічна база і організація виробництва
4. Регулювання, прогнозування та планування діяльності підприємства
5. Мотивація і оплата праці
6. Результати і ефективність господарської та інших видів діяльності підприємства
7. Антикризове управління підприємством
8. Сутність та функціональне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств