Теоретичний матеріал. Екологічні чинники та їхня класифікація. Закономірності впливу абіотичних чинників на організми та їх угруповання.

2.5. Едафічні або ґрунтові фактори

Ґрунт  - це рихлий поверхневий шар земної кори, який утворився в умовах тривалого тісного контакту атмосфери, літосфери, гідросфери і біосфери під дією фізичних, хімічних та біологічних процесів.

Екологічне значення ґрунтів за Б.Г. Розановим:

1. Забезпечення життя на Землі. ( субстрат для всього живого).
2. Забезпечення великого геологічного і малого біологічного кругообігів речовин на земній поверхні.
3.  Регулювання хімічного складу атмосфери і гідросфери.
4. Регулювання біосферних процесів, зокрема, густоти живих організмів на земній поверхні.
5. Накопичення у верхніх шарах земної поверхні активної органічної речовини – гумусу і зв’язаної з ним хімічної енергії.

Особливості ґрунту:

1. незначне коливання температури;
2. велика кількість органічних речовин.

Властивості ґрунту:

1. аерація (насиченість повітрям);
2. вологість (присутність вологи)
3. теплоємність і термічний режим (добовий, сезонний, різнорічний хід температур);
4. вертикальний градієнт проникнення світла.

Пристосування ґрунтових організмів  до  умов середовища:

1. специфічні органи і типи руху (риють кінцівки у ссавців);
2. наявність спеціалізованих головних капсул (у деяких видів);
3. форми тіла (округла, червоподібна) та зміна товщини тіла;
4. міцні і гнучкі покриви;
5. редукція очей і зникнення пігментів;
6. сапрофагія – поїдання трупів інших тварин, гниючих залишків

Екологічні групи організмів за відношенням до родючості ґрунту

• мегатрофи— рослини, що ростуть на багатих ґрунтах і є своєрідними їх індикаторами (наприклад, ясен, дуб, бузина та ін.).
• мезотрофи— рослини, що займають проміжне по відношенню до родючості Ґрунту положення між евтрофними і оліготрофними рослинами (наприклад, ялина та ін.).
• оліготрофи (оліготрофи)— рослини, які невибагливі до мінерального живлення і ростуть на бідних ґрунтах (селагінела, традесканція).