КОНСПЕКТ

3. Методичне забезпечення економічного аналізу

Відповідальність за методичне забезпечення аналізу зазвичай покладають на спеціаліста, який здійснює керівництво аналі­тичною роботою на підприємстві. 

Особливе значення має розробка власних або адаптація готових комп'ютерних програм аналізу, що дають змогу оперативно і ком­плексно досліджувати результати господарської діяльності з ви­користанням економічно-математичних методів.



Будь-які результати аналітичного дослідження діяльності підприємства в цілому або його сегментів має бути оформлено відповідними документами:


1. Аналітичний звіт (пояснювальна записка)
- зазвичай скла­дають для зовнішніх користувачів. Зміст звіту має бути достатньо повним. Передовсім у ньому мають міститися загальні питання, що відображають економічний рівень розвитку підприємства, умови його господарюван­ня, характеристику асортиментної і цінової політики, конкурен­тоспроможності продукції, широту і частку ринків збуту продукції, репутацію підприємства, його імідж у діловому світі.

 

У пояснювальній записці дають характеристику як позитив­них, так і негативних сторін діяльності підприємства за звітний період, розкривають об'єктивні і суб'єктивні, зовнішні і вну­трішні фактори, що вплинули на виробничі І фінансові результа­ти його роботи, викладають перелік заходів, спрямованих на усу­нення виявлених недоліків і підвищення ефективності функціо­нування підприємства в майбутньому.

Аналітична частина звіту має бути обґрунтованою, конкрет­ною за стилем. Результати аналізу подають у ній у формі таблиць, графіків, діаграм тощо.



2. Довідка або висновок за результатами аналізу
- на відміну від пояснювальної записки, може бути конкретнішим, акцентованим на відображенні недоліків або досягнень, вияв­лених резервів, способів освоєння їх. Особливу увагу потрібно приділяти пропозиціям за результатами аналізу. Вони мають бути всебічно обґрунтованими і спрямованими на поліпшення резуль­татів господарської діяльності, освоєння виявлених внутрігоспо­дарських резервів. При цьому може бути опу­щено загальну характеристику підприємства та умов його ді­яльності.


Нетекстова форма подання результатів аналізу
-
це постійний макет типових аналітичних таблиць, графіків без пояснювального тексту. Аналітичні таблиці і графіки дають змогу систематизувати, узагальнювати матеріал, що вивчається, і подавати його в придатній для сприймання формі.

Форми таблиць можуть бути найрізноманітнішими. їх будують відповідно до потрібних для аналізу даних. Показники в аналітичних таблицях слід розміщувати так, щоб їх можна було одночасно використовувати як аналітичний та ілюстративний матеріал. Аналітичні таблиці ма­ють бути наочними і простими.

 

Більша частина інформації, використовуваної в аналізі, має форму показників. Кількість показ­ників може зростати шляхом їх диференціації або інтеграції за­лежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об'єктів і процесі в.

Показники класифікують за різними ознаками:

За способом формування

  • Нормативні (кошторисні)
  • Планові
  • Фактичні

За способом розрахунку

  • Абсолютні
  • Відносні

За характером

  • Кількісні
  • Якісні

За вимірниками

  • Натуральні
  • Трудові
  • Вартісні

За ступенем синтезу

  • Загальні
  • Часткові

За вагомістю (важливістю)

  • Основні
  • Допоміжні

За походженням

  • Вихідні
  • Розрахункові (похідні)

 

Перевірка інформації:

за формою – встановлюють правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й за­повнення всіх реквізитів, підписів, таблиць, арифметичних сум, підсумків, відповідність і спадковість цифр, перенесених з інших документів і за попередні роки; узгодженість цифр у річних фор­мах звіту і взаємозалежних величин


= за змістом 
 встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку і достовірність самого обліку його відповідність реальному стану речей та процесам на підпри­ємстві;



Мета перевірки інформації - встановити доброякісність інформації.