КОНСПЕКТ

4. Інформація в економічному аналізі: поняття та призначення

Інформація – це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших сим­волів.

В економіці інформація відображає процеси і явища госпо­дарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових тощо.

Для одержання, опрацювання, збереження і використання ін­формації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інфор­мація крім споживчої цінності має ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами.

Основні вимоги, які ставляться до інфор­мації:

-       повнота;

-       різнобічність;

-       своєчасність;

-       добро­якісність.

Проблеми з інформацією виникають не лише через її відсутність, перекручення, а й у зв'язку з обмежен­нями щодо порядку її використання, впровадженням різних ко­мерційних та інших таємниць.

Слід також розглянути питання оперативності інформації як найважливішої її властивості. Варто наголосити, що тільки зав­дяки комп'ютеризації виробництва забезпечуються оперативність і доступність потрібних даних. Комп'ютерні технології вносять суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових і логічних операцій дає змогу обробляти великі масиви аналітич­ної інформації, плідно і своєчасно використовувати її в управлін­ні виробництвом.

Джерела інформаційного забезпечення економічного аналізу:

 1) планово-нормативна інформація (матеріали бізнес-пла­нів, норми затрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, за­конодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документа­ція тощо);

2) дані бухгалтерською, статистичного та оперативного обліку і звітності;

3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), про­токоли виробничих нарад, доповідні записки тощо);

4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і іноземних установ, дані переписів та анкет­них обстежень);

5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екс­курсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників під­приємства).