Конспект. Прийняття рішень у менеджменті (1,0 бал)

1. Сутність і класифікація управлінських рішень

Ухвалення рішень є фундаментальною діяльністю менеджера та зв’язуючим елементом будь-якого процесу.

Управлінське рішення – це сукупний результат творчого пошуку альтернативного варіанта вирішення конкретної проблеми або господарської ситуації.

Воно є результатом міркувань, дій та намірів, узагальнень, аналізу та висновків, які спрямовані на реалізацію цілей управління.

Управлінське рішення (УР) – це формалізований на альтернативних засадах метод менеджменту, за допомогою якого керуюча система організації отримує можливість впливати на керовану.

Ухвалення УР може означати як окрему дію, так і певний загальний процес.

Управлінське рішення як окрема дія – це вибір одного із кількох можливих варіантів.

Управлінське рішення як процес – охоплює виявлення і визначення природи ситуації, яка потребує ухвалення рішення, розглядання варіантів, вибір оптимального із них та його реалізацію на практиці.   

Рішення вимагають відповідальності, систематизації дій, організова­ності тощо. Їх можна класифікувати за певними ознаками:

За сферою охоплення:

• загальні (стосуються всієї організації);
• часткові (стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем тощо);

за тривалістю дії:

• перспективні;
• поточні;

за рівнем прийняття:

• на вищому рівні управління;
• на середньому рівні управління;
• на нижчому рівні управління;

за характером розв'язуваних завдань:

• організаційні запрограмовані (їх виділяти у менеджменті запро­понував американський науковець Герберт Сайман на основі залучення комп'ютерної термінології). Це певний відомий перелік кроків, тут мало альтернатив;
• організаційні незапрограмовані, викликані новими або невідомими факторами та ситуаціями. Це можуть бути рішення з реалізації цілей організації, поліпшення якості продукції, вдосконалення структури управління, методів мотивації тощо;
• компромісні, які повинні врівноважувати протиріччя, що виника­ють (обґрунтував американський фахівець Роберт Кац);

за способом обґрунтування:

• інтуїтивні, тобто ті, які базуються на відчуттях менеджера у пра­вильності вибору. Зрозуміло, що обґрунтованість визначається особисти­ми якостями менеджера;
• які базуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках). Це вибір, зумовлений знаннями, досвідом, стажем, кваліфікацією. Оскільки такі рішення безпосередньо приймає менеджер, то вони фор­муються швидко і без значних витрат. Але такі рішення можуть призвес­ти до не сприйняття нової альтернативи;
• раціональні, обґрунтовані об'єктивними аналітичними проце­сами;

за способом прийняття:

• одноособові;
• колегіальні (розробляє група фахівців, а приймає відповідна гру­па менеджерів);
• колективні (приймаються загальними зборами).

Характеристика програмованих і непрограмованих рішень

Характеристики	Програмовані рішення	Непрограмовані рішення
Тип рішення	Добре структуроване	Погано структуроване
Частота використання	Часто повторюване і шаблонне	Нове і невизначене
Цілі	Чіткі, конкретні	Невизначені чітко
Інформація	Легкодоступна і достовірна	Важкодоступна, недостовірна
Наслідки	Незначні	важливі
Організаційний рівень	Низькі рівні	Високі та середні рівні
Час на розв’язання	Короткий	Відносно тривалий
Основа для розв’язання	Встановлені правила, набір процедур	Оцінка і творчість

Управлінські рішення ухвалюють в умовах визначеності, невизначеності і ризику.