Конспект. Управління персоналом (1,0 бал)

5. Поняття та види кар’єри

Кар’єра (від італ. сarrier – життєвий шлях, біг) – успішне (деякі автори наголошують на швидкому) просування особистості в будь-якій сфері діяльності з метою визнання, більш високого статусу, влади, матеріальних цінностей.

Кар’єра – це суб’єктивно усвідомлені власні судження працівника про своє трудове майбутнє, очікувані шляхи самовираження і задоволення працею.

Трудова кар’єра – індивідуальна послідовність змін у праці особистості, що обумовлена зміною її становища на вертикальній шкалі складності праці або соціальній драбині робочих місць, посад.

Виділяють два види кар’єри:

• Професійна кар’єра – підвищення знань, вмінь, навичок. Може проходити по лінії спеціалізації (поглиблення в одній сфері, обраній на початку Визначення потреб у навчанні Формування бюджету навчання Визначення цілей навчання Визначення змісту програм Вибір методів навчання навчання Визначення критеріїв оцінки Оцінка ефективності навчання Професійні навички та знання професійного шляху) або транспрофесіаналізації (оволодіння іншими сферами діяльності).
• Внутрішньоорганізаційна кар’єра – траєкторія руху персоналу в організації.

Показники професійної кар’єри:

• динамічність кар’єри – характеризує, наскільки швидко співробітник просувається по службовим рівням. Кар’єра вважається динамічною, якщо працівник у більшості випадків займав нову посаду протягом 3-5 років.
• вища професійна позиція – вища посада, що існує в організації для відповідної професії;
• довжина кар’єри – період часу від першої посадової позиції до найвищої точки, що відповідає певній професії або спеціальності співробітника;
• кількість посадових позицій на шляху від першої позиції, займаною співробітником в організації, до вищої точки.

Знання – сукупність понять, теоретичних побудов і уявлень, які працівник здатен впевнено та самостійно використовувати для виконання поставленої мети.

Уміння (вміння) – це заснована на знаннях готовність людини виконувати різну роботу. Уміння неможливі без знань і формуються лише на їхній основі.

Навички – це автоматизовані вміння. Вони здійснюються без участі свідомості, але під її контролем. Наприклад, коли пишемо літеру «а», не замислюємося над тим, як її написати. Однак коли виникає потреба написати її якимось іншим шрифтом або просто красиво написати, ми починаємо думати, як це зробити, тобто діємо за навичкою.

Рис. - Основні види кар’єри

Ділова кар’єра – підвид трудової кар’єри, який поширюється на просуванні і досягненні успіху в специфічних видах трудової діяльності (бізнес, комерція), які приносять прибуток, дохід або інші особисті вигоди. Внутрішньоорганізаційна кар’єра охоплює послідовну зміну стадій розвитку працівника в одній організації.

Вона може бути (види кар’єри):

• вертикальною – піднімання на вищий ступінь структурної ієрархії (підвищення в посаді, що супроводжується більш високим рівнем оплати праці);
• горизонтальною – переміщення в іншу функціональну сферу діяльності або виконання певної службової ролі на сходинці, що не має жорсткого формального закріплення в організаційній структурі (наприклад, виконання ролі керівника тимчасової цільової групи, програми тощо).

Окрім того, до горизонтальної кар’єри відносять також розширення або ускладнення завдань у межах сходинки, на якій перебуває працівник, з відповідною зміною винагороди. Працівник повинен знати не тільки свої перспективи на коротко- та довгостроковий періоди, а й результати, яких він повинен досягти, щоб розраховувати на просування по службі.

Кар’єра східчаста (кар’єра-змія) – вид кар’єри, що сполучає в собі елементи горизонтального і вертикального видів кар’єри. Просування працівника може здійснюватися за допомогою чергування вертикального росту з горизонтальним, що дає значний ефект. Такий вид кар’єри зустрічається досить часто і може приймати як внутрішньоорганізаційні, так і міжорганізаційні форми.