Спеціальні та галузеві соціологічні теорії.

6. Соціологія особистості студента

Соціологія особистості студента

Для соціології освіти важливе вивчення особистості учня, студента. Характер май­бутньої професії багато в чому визначає поведінка студента. Особливо аналіз студентсь­кої молоді в зв'язку з обраною професією. Студентів у цьому відношенні можна розді­лити на три групи.

Першу групу складають студенти, орієнтовані на освіту, тому що вона дає мож­ливість отримати професію. Вони хочуть працювати саме за цією спеціальністю, у них є інтерес до роботи, прагнення реалізувати себе саме в ній.

Друга група студентів складається з тих, хто в перспективі орієнтований на бізнес. Ставлення до освіти в них вже інше — для них навчання виступає як інструмент, мож­ливість стару.

Третю групу студентів складають ті, кого можна було б назвати такими, що не-визначилися. Усі параметри їх ставлення до навчання, професії розмиті, в їхніх оцін­ках і позиціях немає чіткості та визначеності перших двох груп. Такі студенти ніби пливуть за течією, можливо, їх самовизначення відбудеться трохи пізніше, а можли­во, для них узагалі процес самовизначення, цілеспрямованості не характерний.

Американський соціолог Мартін Троу, вивчаючи студентське середовище, виді­лив чотири типи культури, поведінки і всього способу життя серед американських студентів:

Колегіали — громадські працівники, що відрізняються активністю в студентсь­кому житті і витрачають на це багато свого часу.

Професіонали —для яких майбутня робота, професія - найголовніше, і цьому підпорядковується все їх студентське життя.

Академіки — майбутні викладачі університетів.

І, нарешті, нонконформісти - аристократична богема, золота молодь, що учить­ся заради диплома, престижу, щоб догодити батькам.

Цікаво також відзначити і такий висновок соціологів: серед студентів, орієнто­ваних на професію, набагато менше соціальних песимістів. На освіту і професію більше орієнтовані студенти економічних і юридичних спеціальностей. Найменш орієнтованими на освіту виявилися математики, хіміки, педагоги, тобто студенти тих спеціальностей, що менше затребуються на ринку праці. Вибір професії у ВНЗ став для молодих людей прагматичним, відповідає змінам в українському суспільстві. Цінність вищої освіти як самостійного феномена, що має соціокультурну, особистісну привабливість і престижність, відступає на другий план.

Таким чином, діяльність соціальних інститутів освіти спрямована на задоволен­ня важливих соціальних потреб. Від того, наскільки успішно вона розвивається, ба­гато в чому залежить майбутнє будь-якого суспільства.