Теоретичний матеріал до теми 6
4. Планування процесу закупівлі для потреб організації
Купівельна поведінка організації-покупця зводиться до відповіді на два запитання:
1) яка необхідність придбання продукту або послуги;
2) який продукт або послуга на ринку необхідні для організації.
Процес прийняття рішень про купівлю споживачем та організацією-покупцем має подібні й відмінні риси. Для кращого розуміння природи купівельної поведінки організації-покупця порівняємо її з поведінкою споживача.
Етапи прийняття рішення про закупівлю
Рисунок 6-5. Порівняння етапів здійснення купівлі споживачем та організацією
Як показано на рисунку 6-5, п’ять етапів, які долає студент для покупки комп’ютера, аналогічні п’яти етапам, що їх проходить організація під час закупівлі моніторів. Але, наприклад, коли виробник комп’ютерів купує у постачальника монітори, у закупівлі бере участь більша кількість людей, можливості постачальника мають більше значення, а поведінка після укладання угоди здається несуттєвою. Прийняття рішення про закупівлю моніторів - це лише приклад поведінки організації-покупця. Розглянемо детально рішення для значно складнішого товару - автоматизованої системи технічного спостереження.
Закупівля системи відеоспостереження
На сьогодні системи відеоспостереження часто розцінюються як один із ключів до фабрики майбутнього. Головні складники автоматизованих систем - це їх оптика, прості та надійні джерела живлення, фотоапарат, процесор, відео і комп’ютерне програмне забезпечення. Системи відеоспостереження переважно використовуються для інспекції продукту. Вони також стають важливою складовою циклу зворотного зв’язку управління виробничими процесами. Системи відеоспостереження, що продаються в ціновому діапазоні приблизно 125 тис. грн, здебільшого надаються виробникам комплексного устаткування, які об’єднують їх у великі індустріальні системи автоматизації, що продаються за ціною 1-1,5 млн грн.
Пошук продуктивних комплектуючих для автоматизованого відеоспостереження спричиняє постійний розвиток технологій і нових розробок, які задовольнять потреби користувачів. Закупівля автоматизованого відеоспостереження і систем - це часто нова закупівля, бо багато систем відеоспостереження мають унікальну архітектуру, і заміна системи потребує значної перебудови. Відстежимо п’ять стадій закупівлі, які, наприклад, компанія Industrial Automation Division of Siemens або інші великі компанії пройшли б під час закупівлі, виробництва та встановлення окремих частин і систем автоматизованого відеоспостереження.
Усвідомлення проблеми. Фахівці з продажу весь час обговорюють із керівництвом організацій-споживачів автоматизованого устаткування (на приклад, American National Can, Ford Motor Company, Grumman Aircraft, а так багатьох азіатських і європейських компаній) можливості нових індустріальних проектів автоматизації. Вони також тримають ці компанії на технологіях, продуктах і послугах від Siemens. Коли компанія, якій потрібна автоматизована система відеоспостереження, виробляє проект, вигідний для Siemens, інженери компанії починають працювати із компанією, щоб обрати систему відповідно до потреб замовника. Після того, як контракт виграно, персонал компанії визначає, яка частина необхідних комплектуючих повинна бути закуплена на стороні. Таким чином, компанія, яка щойно виступала у ролі продавця і продала комплексне рішення з відеоспостереження, сама стає покупцем необхідних комплектуючих та устаткування, яке, у свою чергу, необхідне, щоб виконати її зобов’язання продавця.
Пошук інформації. Компанії, як Siemens, використовують звичайний спосіб для визначення зовнішніх постачальників компонентів і систем. Для стандартних складників - з’єднувачі, схеми управління, резистори і конденсатори - агент із закупівель, який консультує компанію, використовує базу даних, що містить інформацію про сотні постачальників і тисячі одиниць продукції. Попередньо проводяться переговори щодо всієї продукції про ціну, якість, час доставки. Також товар може бути оцінений за допомогою використання комплексного оцінювання дизайну, якості, витривалості, ремонтопридатності, що скорочує витрати часу та ризик під час закупівлі.
Щодо ключових компонентів, таких як нова оптика, фотоапарати, джерела живлення, то тут компанія значною мірою залежить від своїх інженерів. Ця інформація часто може бути отримана з ділових журналів - технічних, індустріальних або з міжнародної торгівлі, - де йдеться про останні новинки. У деяких випадках представники постачальника можуть запросити закупівельний центр Siemens внести свої пропозиції щодо потрібного товару. Така група часто складається з інженера проекту, кількох дизайнерів, системних і виробничих інженерів та агента із закупівель.
Оцінювання варіантів. Щоб вибрати постачальників, використовуються такі критерії закупівлі:
- відповідність товарів вимогам якості, встановленим у договорі на постачання;
- дотримання терміну та умов постачання;
- прийнятна ціна, сервіс упродовж договірного періоду тощо.
Зазвичай, два або три постачальники товарів вибирають зі списку кваліфікованих компаній, яким довіряють, постачання замовлених товарів. Такий список постачальників складається у компанії за результатами попередніх закупівель, а також на основі порад інженерів-конструкторів. Але певні виняткові або основні товари можуть бути одержані від єдиного постачальника після всебічного оцінювання закупівельним центром.
Компаніям, обраним зі списку постачальників, надсилають запит від агента із закупівель, в якому вказують бажану кількість товару, терміни поставки і специфікації компонентів або систем. Відповіді постачальників очікують протягом, як правило, 30 днів, після чого у разі позитивного рішення питання організації-покупці укладають з ними договір.
Рішення про купівлю. На відміну від швидкого рішення про купівлю на споживчому ринку, на промисловому ринку період від визначення постачальника до оформлення заявки-вимоги про доставку товару може тривати кілька тижнів або навіть місяців. Уже після того, як пропозиції ціни компонентів і систем подані, вартість визначається шляхом подальших переговорів, які стосуються умов роботи і доставки. Іноді значну увагу доводиться приділяти умовам гарантій, компенсацій і розкладу виплат. Крім того, рішення про закупівлю ускладнюється тим, що договори можуть укладатися із двома або більше постачальниками однакового товару чи з різними постачальниками суміжної продукції. Така практика можлива, коли виконуються складні завдання. Зазвичай постачальники, яких не обрали, прагнуть з’ясувати причину відмови.
Поведінка після закупівлі. Як і під час прийняття рішення про купівлю на споживчому ринку, відбувається післяпродажне оцінювання рішення про закупівлю організацією-покупцем, але цей процес часто буває складнішим. Організація оцінює постачальників, застосовуючи систему ранжування за підсумками виконання договірних зобов’язань щодо якості, термінів постачання, результатів вхідного контролю товарів тощо. Дотримання постачальником умов контракту підвищує шанси повторного укладання угоди з ним у майбутньому, а погана робота, ймовірно, закінчиться тим, що його виключають зі списку постачальників. Компанії, які продають організаціям, мають:
1) зрозуміти потреби організації;
2) одержати право потрапити до списку постачальників;
3) знайти потрібних людей у закупівельному центрі, від яких залежить прийняття рішення;
4) забезпечити своєчасність постачання організаціям-покупцям.