Теоретичний матеріал до теми

3. Запровадження наукової організації праці

Суть наукової організації праці полягає у безперервному запровадженні в існуючу організацію праці сучасних досягнень сільськогосподарських, економічних, технічних, юридичних і соціальних наук з метою дальшого підвищення віддачі розумової і фізичної праці.

Вихідним матеріалом наукової організації праці повинен бути план. Формування і реалізацію планів в землевпорядному виробництві здійснюють в три етапи.

На першому етапі необхідно створити в проектних організаціях по землевпорядкуванню творчі бригади, до складу яких повинні входити працівники відділу науково-технічної інформації, економісти, кращі спеціалісти. На цьому етапі творчі бригади вивчають стан організації праці на робочих місцях, найновіші досягнення науки і практики в галузі землевпорядкування та інших наук, визначають найбільш оптимальні психофізіологічні, гігієнічні і естетичні умови праці стосовно до робочих місць. Одержані матеріали аналізують і порівнюють з нормативами і науковими рекомендаціями, після чого складають карти стану організації праці на робочих місцях.

На другому етапі розробляється план наукової організації праці на робочих місцях спеціалістів. По кожному запланованому заходу визначають економічний ефект.

Третій етап передбачає оформлення завдання щодо реалізації заходів планів наукової організації праці і доведення їх до безпосередніх виконавців, виготовлення або придбання необхідного обладнання, приладів, інструментів тощо.

Важливе значення при втілені в життя накреслених заходів з наукової організації праці має контроль за ходом реалізації планів з боку керівництва проектної організації.

Практика показує, що успішне запровадження заходів з наукової організації праці можливе при наявності в проектних організаціях спеціальної служби. Вона повинна бути самостійним структурним підрозділом виробничого колективу. Робота цієї служби повинна здійснюватися в таких напрямах: удосконалення організаційних форм виконання робіт; покращання нормування праці – основи її організації; механізація, застосування передових методів і прийомів роботи, поділ і кооперація праці; створення необхідних організаційно-технічних, побутових та інших умов для роботи кожного спеціаліста і виробничих підрозділів; підвищення кваліфікації спеціалістів; правильне поєднання моральних і матеріальних стимулів праці, раціональна її організація; розвиток творчої ініціативи, зміцнення дисципліни праці; удосконалення всього землевпорядного виробництва в цілому.

Усе це повинно сприяти кращому використанню робочого часу і зменшенню затрат праці на одиницю виготовленої продукції.

Запровадження наукової організації праці – це робота специфічна, яка потребує наполегливості і систематичності, наукового підходу, серйозних економічних розрахунків, що під силу лише штатним підрозділам, укомплектованих висококваліфікованими спеціалістами, які добре знають технологію виробництва; психологію, естетику, фізіологію, гігієну праці.