Теоретичний матеріал до теми 8 лекція 1

2. Склад та структура основних засобів.

Фізичний знос – це поступова втрата засобами праці своїїх первісних техніко – експлуатаційних якостей у наслідок їх використання у виробництві, а також у стані бездіяльності – під впливом сил природи  і надзвичайних обставин . Що інтенсивнішим є використання фондів, то швидшим буде їх фізичний знос.

Фізичний знос можна визначити двома способами :на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації, або за даними обмежень технічного стану основних фондів. Ці методи використовуються, як правило під час проведення інвентаризації та переоцінки основних фондів

Моральний знос – це знецінення об’єктів  основних засобів у наслідок нових досягнень технічного процесу ще задовго до повного їх фізичного зносу. Розрізняють дві форми морального зносу : знецінення машин унаслідок здедешвелення їх виробництва або внаслідок випуску нових, досконаліших і продуктивніших машин.

Суму морального зносу першої форми можна визначити за даними переоцінки основних фондів як різницю між первісною і відновною вартістю об’єкта ОЗ. За морального зносу другої форми , визначаючи відновну вартість необхідно вирахувати продуктивність об’єкта ОЗ, тривалість міжремонтних періодів, споживання енергії та інші показники засобів праці сучасної конструкції . Найскоріше і найбільше морально зношуються активні основні форми.

Фізичний знос ОЗ частково компенсується ремонтами. На практиці сума зносу основних фондів характеризується сумою нарахування амортизації.

Амортизаційні відрахування – частина вартості ОЗ , яку перенесено на виготовлену продукцію. Для визначення суми амортизації здійснюють допоміжні розрахунки або беруть відомість про використання аналогічних видів ОЗ.

На практиці суму амортизації визначають на основі норм амортизації. При цьому припускають, що ОЗ зношуються рівномірно протягом усього періоду функціонування. Норми амортизації диференційовано за групами й видами ОЗ, тобто за строками служби,конструктивними особливостями тощо, і виражено у відсотках. Норми амортизації періодично переглядаються та вдосконалюються.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації ОЗ , які передбачені податковим законодавством.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшенн залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначення діленням річної суми амортизації на 12 згідно з П(С)БО.

Для наукового обґрунтованого планування відтворення ОЗ необхідні дані про їхній стан, який характеризують коефіцієнти зносу і придатності засобів праці.

Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості ОЗ, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності – часту не перенесеної на створюваний продукт вартості.

Коефіцієнт зносу ОЗ розраховують на початок та на кінець звітного періоду , а також вивчають його динаміку за кілька років. Аналіз проводять на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу. Що нижчий коефіцієнт зносу , то ліпшим є технічний стан , ОЗ. Спрацьовані ОЗ зумовлюють і необхідність застосування застарілих технологічних процесів, що призводять до неконкурентноспроможності продукції підприємства.