Теоретичний матеріал до лекції 14
4. Сутність і функції ціни
Ціна - грошовий вираз вартості товару.
Функції цін:
обліково-інформаційна - за допомогою цін проводиться вираження в єдиній грошовій формі різноманітних за натуральною формою ресурсів, затрат і результатів;
розподільча - ціни визначають розподіл вартості суспільного продукту і національного доходу, відшкодування витрат, утворення доходів і нагромадження у галузях, регіонах, на підприємствах, а також впливають на формування доходів певних соціальних верств населення;
стимулююча - за допомогою цін заохочуються, насамперед, ті підприємства, які досягають кращих кінцевих результатів. Так, ціни заохочують виробників, що збільшують випуск і реалізацію продукції завдяки зростанню маси прибутку, який одержують ті підприємства, які знижують витрати порівняно з діючою ціною, застосовують передову техніку, технологію і організацію виробництва, отримують додатковий прибуток.
Ціноутворення - це процес формування цін на товари та послуги. В сучасній західній економічній науці можна виділити два основні підходи до ціноутворення:
1) ґрунтується на поєднанні теорії попиту і пропозиції і теорії витрат виробництва. Згідно з ним попит, як правило, визначає максимальну ціну, яку фірма може запросити за свій товар. Мінімальна ціна визначається витратами фірми, щоб вона повністю покривала всі витрати на виробництво і реалізацію, "включаючи справедливу норму прибутку за докладені зусилля і ризик". Ціна встановлюється, виходячи із собівартості продукції та націнки;
2) ґрунтується на теорії маржиналізму (теорії граничної корисності), тобто встановлення ціни на товар на основі споживчої цінності товару. Основним фактором ціноутворення фірми є не витрати виробництва, а сприйняття з боку споживача, тобто суб'єктивна корисність товару. Ринкова ціна визначається граничною корисністю - корисністю граничного (останнього) екземпляра даного блага, що задовольняє найменш значиму (останню) потребу у ньому.
