Короткий конспект лекцій з розділу "Соціологія" для підготовки до модульного контролю

5. 5. Поняття «суспільство», сутнісні риси суспільств.

Одна з найважливіших проблем соціології  - це вирішення питання що являє собою суспільство ? Соціологія всіх часів і народів намагалася відповісти на запитання : яким чином можливе існування суспільства?

Існує декілька підходів до тлумачення  поняття „суспільство” :

І. Системний підхід 

- Е. Дюркгейм: суспільство – над індивідуальна , духовна, реальність, яка заснована на колективних уявленнях;

- М. Вебер: суспільство – взаємодія людей , яка є продуктом соціальних , тобто орієнтованих на інших людей, дій;

- Т. Парсонс: суспільство – система відносин між людьми , основою якої є норми й цінності;

- К. Маркс: суспільство  - сукупність, що історично розвивається , відносин між людьми, які складаються в процесі їх спільної діяльності.

У всіх цих визначеннях відбито підхід до суспільства як до цілісної системи елементів, що знаходяться в стані тісного  взаємозв’язку. Основною задачею системного підходу є дослідження суспільства, поєднуючи різні знання про суспільство у цілісну систему, яка могла б стати теорією суспільства.

Суспільство складається з множини індивідів, їх соціальних зв’язків, взаємодії і стосунків. Але суспільство – не сума цих елементів, а цілісна система.

Системна якість суспільства – особливий якісний стан, який не можна розглядати як звичайну суму елементів.

Цілісній системі притаманна багатоманітність зв’язків, взаємодій і відносин. Найбільш характерними є корелятивні зв’язки, взаємодії та  відносини, що включають координацію і субординацію.

Координація – злагодженість елементів, особливий характер їх взаємної залежності, який забезпечує збереження цілісної системи.

Субординація – підлеглість , що вказує на специфічне місце, неоднакове значення елементів у цілісній системі.

ІІ. Детерміністській підхід:

*             Суспільство – як цілісна система складається з таких підсистем: економічної, соціальної, політичної, ідеологічної, кожну з яких можна розглядати як систему.

*             У взаємовідносинах між цими системами головну роль відіграють причинно - наслідкові зв’язки; кожна з систем перебуває у причинно наслідковій залежності від іншої системи.

                *    усі системи складають ієрархічну структуру, знаходяться у співвідношенні субординації, підлеглості у перерахованому вище порядку.

*             всі системи залежать і зумовлені особливостями економічної системи.

                ІІІ. Функціональний підхід:

• суспільство є цілісним організмом, що складається з багатьох частин

( економічної, політичної, військової, релігійної та інш.), але кожна частина може існувати в умовах цілісності, де вона виконує конкретні цілком визначенні функції. Усі разом вони спрямовані на підтримку стійкості суспільства і відновлення людського роду.

Суспільство є високоабстрактною категорією, вит­вореною на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, надзвичайно складним соціаль­ним феноменом, що зумовило різні тлумачення його.

Суспільство — сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають спільну тери­торію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характе­ризуються соціокультурною ідентичністю її членів.

    Сутнісні   риси   суспільства:

—  спільність території проживання    людей,    що взаємодіють між собою;

—  цілісність і сталість (єдине   ціле);

—  здатність підтримувати та   відтворювати високу інтенсивність внутрішніх   зв'язків;

—  певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв'язків між людьми;

—  автономність та самодостатність, самовідтворен­ня, саморегулювання, саморозвиток.

Усе це дає змогу трактувати суспільство як соціаль­ну систему.