Теоретичний матеріал. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства та ефективність

3. Прибуток як економічна категорія. Види прибутку, формування та використання прибутку

Прибуток як економічна категорія представляє собою новостворену і реалізовану додаткову вартість.

З іншої точки зору, прибуток – це та частина виручки або виторгу підприємства, яка залишається після відшкодування всіх витрат на виробництво і комерційну діяльність. Прибуток також характеризує перевищення надходжень над витратами ресурсів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!! Зарплата не виплачується з прибутку!!!! Зарплата розглядається як витрати на ресурсну складову підприємницької діяльності — персонал.

Прибуток виражає мету підприємницької діяльності і служить основним фінансово- економічним показником.

Значення прибутку полягає в наступному:

  1. Прибуток створює економічну основу самоокупності і самофінансування підприємства.
  2. Прибуток є основним джерелом удосконалення матеріально-технічної бази виробництва і забезпечує всі форми інвестування.
  3. Прибуток є джерелом реалізації економічних інтересів працівників, тобто є джерелом матеріальної зацікавленості або матеріального заохочення.

Прибуток є об’єктом оподаткування, джерелом сплати податків і основним джерелом поповнення державного бюджету країни.

Різновиди прибутку залежно від його формування і використання:

  • Загальний (балансовий) прибуток підприємства.
  • Прибуток після оподаткування (чистий).
  • Валовий прибуток.
  • Операційний прибуток.
  • Маржинальний прибуток.

Загальний прибуток - прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності до його оподаткування та розподілу.

Чистий прибуток – це прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків.

Валовий прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами або собівартістю продукції, яка визначена калькулюванням за неповними витратами. Таким чином, валовий прибуток включає власне прибуток і так звані невиробничі витрати.

Операційний прибуток обчислюється як різниця між валовим прибутком і невиробничими витратами.

Маржинальний прибуток характеризує величину виторгу (виручки) від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, такий прибуток збігається з валовим, коли калькуляція здійснюється лише за змінними витратами.

Джерелами формування загального прибутку:

  • виручка від реалізації продукції, робіт та послуг;
  • реалізація зайвого майна і інших матеріальних активів;
  • позареалізаційні (пасивні) операції.

Підприємство передусім сплачує з прибутку:

  1. податок на прибуток (18%);
  2. плату за землю;
  3. податок з власників транспортних засобів;
  4. податок на майно.

Прибуток підприємства поділяється на дві частини:

  1. Прибуток, що спрямовується за межі підприємства;
  2. Прибуток, що залишається на підприємстві.

Із загального (валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась,, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини. Перша — прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами), спрямовується на заохочувальні виплати (премії) його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям, особам тощо). До другої частини належить прибуток, який залишається на підприємстві (нерозподілений прибуток), і використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду. Останній є фінансовим компенсатором ймовірних відхилень від нормального обігу коштів або додаткової їх потреби. Напрямки і суми використання чистого прибутку визначаються власниками підприємства.