Теоретичний матеріал. Інноваційні процеси

2. Інноваційні цикли і дифузія новацій на підприємстві

Відповідно до прийнятих міжнародних стандартів інновація – це кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового чи удосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового чи удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до надання соціальних послуг.

Поряд з терміном «інновація» у вітчизняній літературі використовуються такі терміни, як «нововведення», «новація».

Ці поняття варто розмежовувати. Нововведенням може бути будь-який винахід, спосіб, порядок, метод, запропоновані їх розробниками. Якщо це нововведення використовується (навіть в обмеженому масштабі), воно стає новацією. А вже якщо новація одержала значне поширення, вона здобуває нову якість і стає інновацією.   

Основні характеристики нововведення, новації й інновації в залежності від різних класифікаційних ознак наведені в таблиці.

Комерціалізація інновацій можлива лише в тому випадку, коли інновації виступають як товар на ринку.

Життєвий цикл інновації обумовлений періодом від її зародження до заміни більш ефективним продуктом чи процесом і в значній мірі залежить від швидкості її дифузії.

Дифузія інновації – процес поширення нововведення в нових умовах чи сферах застосування. У результаті дифузії зростає число виробників і споживачів, змінюються їхні якісні характеристики.

При створенні і впровадження інновацій досягаються різні результати, які можна класифікувати в такий спосіб:

1. у науково-технічній сфері: відкриття нових явищ, закономірностей їхнього розвитку, виявлення можливостей використання в народному господарстві.
2. в інноваційній сфері:

-          уречевлені результати: створення нових видів продукції, технологічних процесів, нових видів матеріалів і енергії, нових форм організації виробництва, праці, управління тощо;

-          економічні результати: зростання продуктивності праці і випуску продукції, поліпшення якості продукції, підвищення фондовіддачі, зменшення собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності.

-          соціальні результати:  поліпшення умов праці, підвищення кваліфікації працівників, зміна структури кадрів, підвищення рівня добробуту промислово-виробничого-персоналу, поліпшення рівня життя тощо;

-          екологічні результати: зменшення шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище, раціоналізація використання природних ресурсів тощо;

-          політичні результати: зміцнення обороноздатності країни та її економічної незалежності.