Конспект. Основи теорії організацій
1. Теорія організації як наука
Однією з найскладніших проблем у свідомій діяльності людей є управління функціонуванням систем, до яких людина входить як головний складовий елемент, тобто організаційних систем. Це пов’язано з низкою унікальних властивостей, характерних для будь-якої організації. Серед них особливе місце займає відсутність звичних для людини можливостей прямого спостереження і вимірювання організації як об’єкта вивчення.
Організаційний чинник мав домінуюче значення в житті суспільства в усі часи і в культурі всіх народів. Теорія організації покликана дати ключ до засвоєння законів і принципів організаційних систем, зробити їх зрозумілими з погляду внутрішнього устрою і механізму функціонування.
Особливе значення це має для сучасних вітчизняних організацій, становище яких в умовах ринкової економіки докорінно змінюється. Тепер організація повинна самостійно формувати цілі й завдання, розробляти стратегію і тактику розвитку, знаходити необхідні матеріальні та трудові ресурси для реалізації поставлених завдань, вирішувати питання створення, злиття і ліквідації структурних підрозділів, служб та філіалів, перебудови системи управління організацій.
Іншими словами, організація набуває всіх рис самостійного «організму», що бореться за виживання і комфортне існування в умовах ринку. Це в свою чергу зумовлює значне розширення обсягу робіт, що належать до сфери діяльності менеджера, і призводить до значного ускладнення процесу їх виконання.
Будь-яка сучасна теорія є системою наукових знань, що узагальнює практичний досвід і відображає сутність досліджуваних явищ та їхні внутрішні зв’язки законами функціонування та розвитку. Теорія виконує пояснювальну функцію: вона показує, які властивості й зв’язки має в своєму розпорядженні об’єкт дослідження, яким законам він підпорядковується в своєму функціонуванні та розвитку.
Теорія організацій – це наука, що вивчає закономірності створення, розвитку, функціонування й ліквідації організації як складної та динамічної системи.
Теорія організацій як наука має власний об’єкт і предмет дослідження (рис. 1). Об’єктом пізнання зазвичай вважають те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, предметом – досліджувані з певною метою сторони, властивості та відносини об’єкта.
Об’єкт теорії організацій – соціальна організація.
Предмет теорії організацій – організаційні відносини між працівниками з приводу спільної праці.
Організація (від грец. – інструмент, об’єднання) – соціальне утворення (група людей), що функціонує на відносно постійних посадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети.
Рис. 1 – Об’єкт та предмет теорії організацій
Кожна людина свідомо або несвідомо бере участь в організаційних процесах.
Що стосується менеджменту, організація (суб’єкт господарювання), з одного боку, є середовищем діяльності менеджера, з іншого, – організація (організування) виступає однією з основних функцій менеджменту (рис. 2). Організація як функція спрямована на інтеграцію людських, фінансових і матеріальних ресурсів.
Рис. 2 – Організація як явище і як процес