Теоретичний матеріал. Теорія підприємств і основи підприємництва

9. Інтеграційні форми підприємств та організацій

Згідно зі ст. 119 ГК України залежно від порядку заснування можуть утворюватися об’єднання підприємств.

Господарським об’єднанням визнається об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність.

Вони діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Згідно зі ст. 122 ГК України господарські об’єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об’єднання.

Господарські об’єднання існують в певних організаційно-правових формах:

1. Асоціація — договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств — учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями;

2. Корпорація — договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації;

3. Консорціум — тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).

Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

4. Концерн — статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

5. Специфічним видом об’єднання підприємств є холдинг (холдингова компанія). Відповідно до ст. 126 ГК України холдинговою компанією визнається суб’єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств).

Для того, щоб вважатися холдинговою компанією в Україні суб'єкт господарювання має володіти не просто пакетами акцій інших, дочірніх компаній, а контрольними пакетами акцій. Це обов'язкова умова визнання суб'єкта господарювання холдинговою компанією, створюваною в процесі корпоратизації і приватизації в Україні.

Контрольним пакетом акцій вважається кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), що надає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарюючим суб'єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менш як 51 відсоток, приймає Антимонопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб'єктів у порядку, що встановлює цей Комітет.

Дочірнє підприємство — суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.

6. Особливим видом об’єднання підприємств є промислово-фінансова група - об’єднання, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції.

На відміну від об’єднань підприємств, про які йшлося вище, промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб’єкт господарювання!!!

КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ

1. За ознакою засад створення:

добровільні (створюються на договірних засадах, хоча в письмовій формі - як установчий документ - договір обов'язково має бути лише в асоціації, корпорації та промислово-фінансовій групі, в решті об'єднань - концерні та консорціумі укладення договору в письмовій формі закон не вимагає, передбачаючи обов'язкову наявність статуту; учасники добровільного об'єднання мають право виходу з нього із збереженням обов'язків за раніше укладеними договорами)
державні (створюються за рішенням Уряду або господарського міністерства (відомства) та виконують функції органу, уповноваженого здійснювати управління діяльністю державних підприємств - учасників об'єднання).

2. За ознакою ступеня централізації управлінських повноважень:

асоціації (створюються з метою постійної координації господарської діяльності без надання об'єднанню права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з учасників);
корпорації (створюються на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням об'єднанню окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників);
концерни (учасники якого перебувають у повній фінансовій залежності від одного або групи підприємців, який (і) в зв'язку з цим отримують значні повноваження щодо управління діяльності решти учасників об'єднання).

3. За ознакою обов'язкового установчого документа:

договірні (асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи);
статутні (концерни та консорціуми).

4. За галузевою ознакою:

галузеві, тобто господарські об'єднання підприємств певної галузі (транспорту, зв'язку, вугільної промисловості тощо);
міжгалузеві (до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки).

5. За ознакою терміну діяльності:

створені на визначений термін (консорціум як тимчасове об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети, а також промислово-фінансові групи);
без визначення строку діяльності (асоціації, корпорації, концерни).

6. За ознакою наявності чи відсутності у об'єднання статусу юридичної особи:

мають статус юридичної особи (асоціації, корпорації, концерни, консорціуми);
не мають такого статусу (до них належать промислово-фінансові групи як особливий вид господарського об'єднання).

Таблиця. Переваги й недоліки господарських об’єднань

Вид об’єднання	Переваги об’єднання	Недоліки об’єднання
асоціація	поглиблення спеціалізації, зацікавленість в результатах діяльності учасників; автономія діяльність учасників, підприємства-члени асоціації беруть участь в управлінні нею	підприємства несуть відповідальність за невиконання рішень асоціації; ліквідація об’єднання у випадку втрати зацікавленості у взаємодії учасників
корпорація	підвищення конкурентоспроможності продукції, централізація управління	учасники корпорації не можуть одночасно бути учасниками інших об’єднань
консорціум	участь держави як гаранта виконання зобов’язань за проектами, які реалізовує консорціум; відповідальність учасників об’єднання	консорціум є тимчасовим об’єднанням
концерн	зменшення умовно-постійних витрат; концентрація капіталу; можливість мобільного і оперативного переливу капіталів у більш перспективні сфери	можливість виникнення монополізму в ціноутворенні
холдинг	концентрація капіталу і управління інвестиційними портфелями учасників	можливість штучної фінансової підтримки нерентабельних підприємств-учасників холдингу
промислово-фінансова група	концентрація капіталу; функціональна взаємодія підприємств; зменшення умовно-постійних витрат; наявність пільг	обмеження кількості банків-учасників у ПФГ; складна процедура реєстрації; відсутність централізації в управлінні об’єднанням