Теоретичний матеріал до теми 2

3. Значення використання біоритміки

        Працездатність людини протягом дня характеризується фазним розвитком.

Основними фазами є: 

• фаза впрацювання, чи наростаючої працездатності. Протягом цього періоду відбувається перебудова фізіологічних функцій від попереднього виду діяльності людини до поточного. Залежно від Характеру праці й індивідуальних особливостей ця фаза триває від кількох хвилин до 1,5 години. 
• фаза стійкої високої працездатності. Для неї характерно, що в організмі людини установлюється відносна стабільність чи навіть деяке зниження напруженості фізіологічних функцій. Цей стан поєднується з високою працездатністю. Фаза стійкої працездатності може утримуватися протягом 2–2,5 і більше годин.
• фаза розвитку стомлення і пов’язаного з ним падіння працездатності триває від кількох хвилин до 1–1,5 години і характеризується погіршенням функціонального стану організму. 

Динаміка працездатності протягом дня графічно являє собою криву, що наростає в перші години, проходить потім на досягнутому високому рівні й знижується до обідньої перерви.

Описані фази працездатності повторюються і після обіду.

При цьому фаза спрацьовування протікає швидше, а фаза стійкої працездатності нижче за рівнем і менш тривала, ніж до обіду. В другій половині зміни зниження працездатності настає раніше і розвивається сильніше у зв’язку з більш глибоким стомленням.

У денний час найменша працездатність, як правило, відзначається в період між 12 і 14 годинами, а в нічний час – з 3 до 4 години. Розробляти свій режим праці і відпочинку слід виходячи з особливостей зміни працездатності. Якщо час роботи буде збігатися з періодами найвищої працездатності, можна виконати максимум роботи при мінімальній витраті енергії і мінімальному стомленні.

Для того, щоб визначити свій індивідуальний денний ритм, слід систематично та усвідомлено спостерігати за собою протягом 10 днів та визначити:
– В який час дня Ви маєте найбільший приплив енергії?
– В який час дня Ви краще сприймаєте інформацію?
– Коли відчувається втома, які види діяльності особливо важко робити?
– До якого часу відчувається втома?
– Коли Ви починаєте боротьбу зі сном?
– Коли Ви лягаєте спати?
– Який період дня є дійсно Вашим робочим часом?
– Коли Ви займаєтеся найбільш важливими справами?
– Коли Ви виконуєте менш важливу роботу?

     Працездатність кожної людини в рамках природного ритму піддається певним коливанням. Кажуть звичайно про «людину ранку» чи «жайворонка», і про «людину вечора» або «сову». Пік працездатності припадає в них на різні періоди дня. Кожен може пристосуватися до цих коливань своєї працездатності. Потрібно вивчити особливості і використовувати ці закономірності в своєму розпорядку дня. Численні дослідження вчених різних країн показали, що є люди, які відчувають однакові коливання рівня фізіологічних можливостей протягом доби. Їх назвали аритміками, або голубами. Німецький дослідник Г. Хамі встановив, що представники ранкового типу – в основному, службовці, вечірнього – люди розумової праці, аритміки – особи, зайняті фізичною діяльністю.

Рис. 1 - Розподіл працездатності у «жайворонків» (А) і у «сов» (В)

• Люди ранкового типу – жайворонки – мають пік працездатності в першій половині дня. Вони рано прокидаються, з ранку відчувають себе бадьорими, життєрадісними, ввечері відчувають сонливість і рано лягають спати.
• Люди вечірнього типу – сови – встають загальмованими, нерідко з головними болями, найбільш працездатні після 18-ої години, пізно лягають спати.

З роками люди все більше стають жайворонками. У міру старіння організму біологічний годинник йде вперед. До сімдесяти років він показують час на годину або півтора раніше, ніж в дитинстві. Але нічого не поробиш, незалежно від обставин жайворонки та сови мають жити і працювати разом. Для збереження здоров’я, підвищення рівня працездатності потрібно, щоб образ життя людини збігався з фактичними коливаннями тимчасових процесів його організму.

На рисунку 2 наведена крива працездатності людини, що змінюється з плином часу.

Рис. 2 - Зміна працездатності протягом доби

Узагальнення досвіду вивчення періодичних змін організму людини, особливо його розумової, фізичної і психічної активності, дозволило вченим сформулювати загальний добовий ритм, який можна використовувати при організації процесів життєдіяльності.

У спрощеному вигляді його можна подати так:

• перша половина дня (приблизно до 12–13-ї години) – максимальна активність;
• друга половина дня (приблизно до 15–16-ї години) – спад активності; 
• вечір (приблизно до 20–21-ї години) – невеликий підйом активності; 
• пізній вечір і ніч – мінімальна активність.

Біологічні ритми людини

Теорія «трьох біоритмів», як все геніальне, проста: від народження до смерті ми піддаємося впливу інтелектуального, емоційного і фізичного біоритмів. 

Інтелектуальний ритм має період 32 дні і керує пам'яттю, здатністю до навчання, розумовою активністю, ясністю мислення, фантазією.

Емоційний ритм триває 27 днів і впливає на почуття, настрій, емоції, душевність, чутливість до сприйняття світу і самих себе.

Період фізичного ритму складає 22 дні. Він регулює фізичну і сексуальну активність, силу, швидкість, координацію, опір хворобам, витривалість.

У перекладі з грецької “rheo” - протікати і означає повтор подібних явищ через однакові проміжки часу.

Найпростішим прикладом ритмічності життєвих процесів є скорочення серця та дихання. Наше розумове, емоційне і фізичне життя також не є стабільним, а має періодичний (а краще хвилеподібний) характер. Найнижча точка такої “хвилі” називається “мінімумом”, а найвища - “максимумом” і тривають один день.

Інтелектуальний мінімум характерний спадом розумової активності, мислення, погіршенням пам'яті. Цього дня найкраще виконувати просту механічну роботу або й зовсім відпочити. Не варто також вести переговори, укладати угоди, приймати відповідальні рішення. Нові думки та ідеї треба старанно записати і... забути.

Емоційний мінімум приносить спад душевних сил, бажань, деяку загальмованість, апатію, дратівливість, особливо у жінок. Найгірший період для творчих людей, коли немає емоцій і почуттів для роботи. Цей день несприятливий для закоханих.

Фізичний мінімум: спад фізичної, сексуальної активності, втомлюваність, підвищена ймовірність захворювань. Слід зменшити або виключити фізичні навантаження.