Теоретичний матеріал до теми 16.
1. Типи покриттів. Покриття з великорозмірних елементів
Покриття промислових будівель складаються з несучої і захисної частин. До складу захисної частини покриття можуть входити:
несучий настил, що підтриму є захисні розташовані вище елементи;
пароізоляція, що захищає розташований вище теплоізоляційний шар від зволоження водяною парою, яка проникає в захисну конструкцію покриття з приміщень;
теплозахи сний шар, що влаштовується для захисту приміщень від тепловтрат узимку й перегрівання влітку. Товщину теплоізоляційних матеріалів (легких бетонів, мінераловатних плит та ін.) визначають розрахунком;
вирівнюючий шар (стяжка), призначений для вирівнювання розташованого нижче шару з цементного розчину або асфальту;
покрівля (водоізоляційний шар з рулонних або листових матеріалів), призначена для захисту приміщень від атмосферних опадів;
захисний шар, що влаштовується з крупнозернистого піску або дрібнозернистого гравію на біту мному змащенні для захисту покрівлі від дії прямого сонячного проміння.
Залежно від конструктивного вирішення покриття можуть бути з великорозмірних елементів, що укладаються по несучих конструкціях, і балкові, в яких плити розташовують по балках, які спираються на несучі конструкції покриття.
Залежно від волого-температурного режиму приміщень покриття можуть бути утеплені й холодні (рис.16.1).
Утеплені покриття влаштовують в опалюваних приміщеннях, а також у будівлях з незначними надлишковими тепловиділеннями (термічні цехи, цехи гарячого штампування та ін.), коли тепловиділення не перевищують 23 Вт/(м2·0С).
Над неопалюваними приміщеннями, а також у гарячих цехах зі значними тепловиділеннями влаштовують холодні покриття, в яких немає теплоізоляційного шару й пароізоляції (рис.16.1,а).
Рис.16.1. Основні типи покриттів із залізобетонними плитами й рулонною покрівлею:
а-в – невентильовані; г, д – частково вентильовані; е-ж – вентильовані; 1 – захисний шар; 2 – водоізоляційний килим ; 3 – стяжка; 4 – несуча плита; 5 – у теплювач; 6 – пароізоляція; 7 – комплексна плита; 8 – канали і борозни; 9 – перфорований руберойд з гравієм; 10 – повітряний прошарок
Залежно від експлуатаційного режиму захисна частина покриттів може бути вентильованою, частково вентильованою й невентильованою. Призначенням вентиляційних продухів є відведення водяної пари з-під покрівельного килима.
Вентильовані покриття влаштовують також у південних районах для захисту приміщень від перегріванням. Крім того, вентиляційні продухи підвищують надійність й експлу атаційні властивості покриттям.
Найбільшого поширення набули покриття по залізобетонних настилах. Як несучі елементи застосовують попередньо напружені залізобетонні ребристі плити розмірами 1,5х6; 1,5х12; 3х6 і 3х12 м (рис.16.2).
Дедалі ширше застосовують комплексні панелі (рис.16.3), коли в заводських умовах виконують усі роботи щодо влаштування покриття, а на будівельному майданчику тільки замонолічують шви між панелями настилу (рис.16.3,б).
Високі техніко-економічні показники, добрі експлуатаційні властивості має профільований настил (рис.16.4), який виготовляють із стального оцинкованого ребристого профілю 1 мм завтовшки, утеплений шаром пінополі стиролу 50 мм завтовшки. Висота настилу 80 мм, ширина 600 мм, довжина до 12 м. Настил кріплять до стальних конструкцій покриття болтами діаметром 6 мм. Порівняно з настилом із залізобетонних плит стальний настил дає змогу знизити трудомісткість виготовлення і монтажу покриття на 25-40%.
Рис.16.2. Великорозмірні залізобетонні панелі покриттів:
а – розміром 1,5х6 м; б – розміром 3х6 м ; в – прокатна розміром 3х6 м;
г – армоцементна двоякої кривизни; д – попередньо напру жені розміром 1,5х12 і 3х12 м;
е – двоконсольні розміром 3х6 і 3х12 м
Перспективними є великорозмірні панелі покриттів з використанням пластмас. До них належать азбестоцементні, азбестопластмасові й алюмінієво-пластмасові панелі.