Теоретичний матеріал до теми 13

7. Просторові покриття.

Виконують із площинних елементів, що монолітно зв’язані між собою і працюють як суцільна конструкція, або у вигляді оболонок (рис.13.15). Оболонки, що можуть перекрити великі прольоти, мають незначну товщину – 30 -100 мм, бо бетон у цьому разі працює в основному на стиснення.

Оболонки можуть бути циліндричні, купольні, параболоїдні та ін. Добрі показники має покриття з довгих циліндричних оболонок, що застосовуються при сітці колон 12х24 м і більше.

Рис.13.14. Великопрольотні площинні покриття: а – із залізобетонними фермами прольотом 96 м; б – з металевими рамами прольотом 80 м

Рис.13.15. Приклади покриттів у вигляді оболонок:

а – шедове з діафрагмамиу вигляді залізобетонних арок;

б – те саме у вигляді стальних ферм криволінійного обрису

Роблять також висячі покриття, які працюють на розтяг (рис.13.16). Висячі конструкції поділяються на вантові й власне висячі. Несучими елементами у вантових покриттях є троси й вантові прямолінійні елементи. Як настили використовують алюмінієво- пластмасові панелі, коробчасті настили із стеклопластиківі стільникові панелі. Вантові покриття можуть бути прольотом 100 м і більше.

Рис.13.16. Висячі покриття:

а – однопоясне прольотом 12+78+12 м; б – двопоясне прольотом 9+50+9 м

У висячих покриттях несучими конструкціями є мембрани й гнучки нитки, криволінійно окреслені під дією прикладеного до них навантаження.

У промисловому будівництві широко використовують і пневматичні конструкції. Принцип зведення їх грунтується на то му, що у внутрішній замкнутий простір м’яких оболонок нагнітають атмосферне повітря, яке розтягує оболонку, надаючи їй заданої форми, стійкості й несучої здатності. Матеріал оболонок цих будівель повинен бути повітронепроникним, еластичним, міцним, легким, довговічним і надійним в експлуатації.