Теоретичний матеріал до теми 10.

2. Спряження елементів крупноблочної будівлі.

Конструктивні вирішення об’ємних блоків

Характер статичної роботи блоків та їх конструкції залежать від способу опертя блоків один на одного. Опертя об’ємних блоків може бути лінійним по шару розчину вздовж контуру зовнішніх стін або по чотирьох кутках через прошарок із розчину або з приварюванням закладних деталей у кутках блока.

У будівлі об’ємні блоки працюють як окремо стоячі стовпи, які сприймають всі вертикальні та горизонтальні навантаження. Стійкість їх забезпечується стальними накладками (рис. 2.1 а, б), які приварюють до закладних деталей суміжних блоків.

Зовнішні стики об’ємних блоків повинні бути герметичними, тобто володіти тепло-, водо- і повітрозахистом.

Рис. 2.1. Спряження та стики об’ємно-блочних будівель: а – спряження блоків із зовнішньою частиною будівлі; б – те ж із внутрішньою частиною будівлі; в – горизонтальний стик; г – вертикальний зовнішній стик; д – те ж внутрішній; 1 – зовнішня частина блока; 2 – стеля блока; 3 – закладні деталі; 4 – металева накладка; 5 – ущільнююча прокладка; 6 – герметизуюча мастика; 7 – захисне фарбування; 8 – розчин; 9 – руберойд; 10 – керамзитобетон; 11 – рейка- пробка; 12 – вертикальні стінки блока; 13 – монолітний бетон

У горизонтальних стиках (рис. 2.1 в) це досягається влаштуванням протидощового гребеня й забивки устя ущільненою прокладкою, герметизуючою мастикою та водостійкою фарбою: в вертикальних стиках (рис. 2.1 г) – замонолічуванням керамзитобетоном і забивкою устя. Вертикальні стики у внутрішній частині будівлі (рис. 2.1 д) забивають монолітним бетоном.

Існує декілька напрямів конструктивно-технологічних вирішень об’ємно- блочних будівель.

Один напрям оснований на об’ємно-блочній конструктивній системі з використанням блоків типу «ковпак», відформованих із важкого бетону класу В 15, В 25 з навісними двошаровими бетонними панелями зовнішніх стін, утеплених мінераловатними плитами.

Інший напрям об’ємно-блочного будівництва базується на сполученні блочної та блочно-панельної конструктивної системи. Об’ємний блок типу «ковпак» формують із важкого бетону з промонолічуванням одношарової легкобетонної зовнішньої стіни. «Ковпак» ставлять на ребристу залізобетонну панель підлоги.

Фундаменти об’ємно-блочних будівель повинні забезпечувати мінімальну рівномірну осадку суміжних опор. Тому рекомендується влаштовувати їх пальовими зі збірно-монолітним або монолітним ростверком. У звичайних умовах будівництва для будівель не вище дев’яти поверхів застосовують безростверкові пальові та збірні стрічкові фундаменти.

Дахи об’ємно-блочних будівель проектують горищними, найчастіше з внутрішнім водовідведенням. Конструкції дахів виконують із плоских елементів, так, як у великопанельних будівлях; із об’ємно-просторових елементів з наскрізними ребристими стінками (формують на обладнанні для виготовлення блоків типу «лежачий стакан» без торцевої стінки), доповнених плоскими парапетними стінками; або з просторових елементів покриття завширшки як будівля, що спирається на фасадні парапетні стінки.