Теоретичний матеріал до теми 9.
5. Зовнішні сходи.
Пандуси, область їхнього застосування
У громадських будинках, коли необхідно забезпечити високу пропускну з датність комунікаційних шляхів між поверхами, застосовують пандуси. Пандусом називають гладкий похилий евакуаційний шлях, що забезпечує сполучення приміщень, що знаходяться на різних рівнях. Пандусам надають ухил від 50 до 120 (1:12-1:15). Пандуси складаються з похилих гладких елементів і площадок. Можуть бути о дномаршові (рис.5.1, а), двомаршові (рис.5.1, б), прямо- і криволінійні (рис.5.1. в) у плані. Одномаршові прямолінійні пандуси у творюються похилими площинами, що спираються на площадки чи конструкції перекриттів. При цьому можна виділити наступні конструкції: прогони, балки, настили. Двомаршові пандуси мають косоурні й майданчикові балки, по яких укладають збірні залі- зобетонні плити чи монолітний залізобетон. Криволінійні пандуси виконують з монолітного залізобетону.
Чиста підлога пандусів повинна мати неслизьку поверхню (асфальт, цемент, релин, килимова доріжка та ін.). Огородження пандусів виконують так само, як і для сходів.
При визначенні доцільності влаштування пандусів треба мати на увазі, що в зв'язку з малими в порівнянні зі сходами ухилами виникають значні втрати корисної площі будинку.
Рис..5.1. Схеми влашту вання пандусів:
1 – похилий елемент пандуса; 2– огородження; 3 - площадка
Спеціальні евакуаційні шляхи
Для житлових будинків у 10 поверхів і більше Будівельні норми й правила ставлять додаткові протипожежні вимоги. Так, для забезпечення нормальної евакуації людей у разі пожежі в так их будинках необхідно передбачати влаштування не менше двох евакуаційних шляхів чи так званих «незадимлюваних сходів». Це забезпечується створенням при вході на сходову клітку відкритої повітряної зони (через балкон чи лоджію), що дозволяє запобігти поширенню диму з одного поверху на інший. При такому рішенні замість двох звичайних сходів можуть бути запроектовані одні незадимлювані.
Застосовують також інші прийоми, що забезпечують незадимлюваність евакуаційних шляхів у багатоповерхових будинках: створення штучного підпору повітря, влаштування виносних сходів через холодний шлюз та ін.
Влаштування незадимлюваних сходів дозволяє уникнути необхідності проектування додаткових виходів. В інших випадках передбачають зовнішні пожежні й аварійні сходи.
Пожежні й аварійні сходи в громадських і житлових будинках виносять назовні. Вони служать для виходу на дах будинку під час пожежі (пожежні сходи) і для евакуації людей в аварійних у мовах, якщо вихід по основних чи допоміжних сходах виявиться неможливим (аварійні сход и).
Влаштування спеціальних сходів визначається про типожежними нормами. Пожежні сходи на дах роблять прямими і не доводять до рівня землі на 2,5 м (рис.5.2, а). При висоті будинку більше 30 м пожежні сходи повинні мати проміжні площадки. Ширина сходів приймається не менше 0,6 м.
Тетиви пожежних сходів виготовляють з куточків чи швелерів смугової сталі, ступені – з круглої сталі діаметром 16-18 мм. Кут нахилу евакуаційних сходів не повинен бути більше 450. На кожному поверсі передбачаються спеціальні площадки (рис.5.2, б).
У будинках висотою більше 10 поверхів з горищами передбачають входи на горища зі сходових кліток по маршових сходах. При висоті будинку до 5-ти поверхів включно допускається влаштовувати входи на горища зі сходових кліток через люки по закріплених металевих драбинах. Кількість входів на горище повинна бути не менше двох. Входи на горище мають бути захищені протипожежними дверима, а люки розміром 0,6х0,8 м – кришками з межею вогнестійкості не менше 0,7 ч.
Рис. 5.2 - Приклади влаштування пожежних та евакуаційних сходів
Ліфти та ескалатори
Ліфти й ескалатори відносяться до механічних пристроїв для організації сполучення між поверхами. Ліфти бувають періодичної і безупинної дії. Застосування останніх обмежене. За призначенням ліфти бувають пасажирські, вантажні й спеціальні. Вони відрізняються один від одного розмірами кабін і вантажопідйо мністю. Так, вантажні мають вантажопід йомність від 100 до 5000 кг, пасажирські – від 320 до 500 кг. До спеціальних можна віднести лікарняні та ін.
Ліфти застосовують у житлових (більше 5 поверхів) і громадських будинках. Вони складаються з кабіни, підвішеної на сталевих канатах, перекинутих через шків піднімальної лебідки, що знаходиться в машинному відділенні. Шахта ліфта відгороджується з усіх боків на всю її висоту і внизу має приямок глибиною 1300 мм. У ньому розміщують амортизатор и і натяжний пристрій. Машинне відділення може бути розташоване вгорі, над шахтою, чи внизу поряд з нею. У даний час ліфтові шахти виконують із залізобетонних елементів товщиною 120 мм з бетону марки 200 або 250 залежно від поверховості будинку. Розміщують ліфти звичайно поблизу сходової клітки.
Ескалатор являє собою сходи, що рухаються, розташовані під
кутом 30° і призначені для організації руху людей з одного рівня на інший. Їх застосовують у громадських будинках, де одночасно знаходиться велике число людей (у нівермаги, вокзали, театри та ін.).
Ескалатори володіють високою пропускною здатністю (близько 10 тис. чол./год.). Швидкість руху полотнини ескалатора приймається 0,5-0,75 м/с. Ширина полотнини ескалатора – від 0,5 до 1,2 м.
У місцях скупчення великих мас людей (на виставках, вокзалах) широке застосування одержують рухомі тротуари, що створюють комфортні умови руху людей.