Снігозаносимість автомобільних доріг та снігозахист

1. Снігозаносимість автомобільних доріг та снігозахист

1. Поняття снігозаносимість

Обсяг снігоприносу – це обсяг снігу принесеного до дороги під час хуртовини на одиницю довжини дороги. Обсяг снігоприносу визначається зліва та справа від дороги. Одиниці виміру м3/м.

Розрахунковий обсяг снігоприносу – це найбільший обсяг снігу, що приноситься до дороги за зимовий період з заданою ймовірністю перевищення.

Снігозаносимість – це ступінь схильності інженерних об’єктів до снігових заметів.

Снігозбірний басейн – це вільна відграничних перешкод місцевість, з якої сніг заноситься до місць накопичення, яка безпосередньо примикає з кожного боку автодороги. Граничними перешкодами є ліси, глибокі яри, населені пункти.

 

2.Методи визначення обсягів снігоприносу до дороги

1) Метод натурних обмірів відкладень снігу біля різних снігозатримуючих перешкод є найпростішим: в найхарактерніших місцях закладають спеціальні снігомірні контрольні пункти, на яких встановлюють постійні снігомірні рейки. Заміри роблять декілька разів  за зиму. Обсяг снігу зібраний снігозахистом менше обсягу снігоприносу.

2) Метод аналогій: використовуються дані отримані з методу натурних обмірів. Якщо є заміри обсягів снігоприносу на певному поперечнику за необхідне число років, то він приймається за аналог. Використовуючи дані аналога можна визначити обсяги снігоприносу для будь-якого іншого поперечника, що розташований поблизу від аналога.

3) Метод урахувань коефіцієнта снігозносу: на кожну одиницю площі за зиму випадає певна кількість твердих опадів, частина яких залишається на місці, а інша зноситься. Ці зноси підкоряються закономірності, тому встановлюється для різних районів і в різні роки з достатньою точністю.

4) Метод балансів: заснований на урахуванні приносу та витрати снігу за зиму. Враховує: довжину шляху хуртовинного потоку, коефіцієнт здування снігу, кількість опадів за зиму, випаровування снігу в період відсутності хуртовин, танення в відлиги, сніг в нерівностях та траві, щільність снігу, дальність снігопереносу.

 

3. Обтікаємість земляного полотна сніговітровими потоками. Ступені снігозаносимості доріг

При зустрічі з тілом насипу сніговітровий потік обтікає його на напіввітряномуукосі насипу; струмені повітря піднімаються вгору і стикається з сніговітровим потоком, що проходить над насипом. Відбувається стискання повітряних струменів і швидкість вітрового потоку збільшується. Через це транспортна здатність хуртовини зростає і сніг не відкладається на насипі.

Ділянки а/д розташовані під різними кутами до переважних вітрів і знаходяться на різному рівні  по відношенню до навколишньої місцевості, тому вони характеризуються різним ступенем снігозаносимості.

Снігозаносимі ділянки визначаються за досвідом експлуатації певної дороги. Якщо такий досвід відсутній, то ступінь снігозаносимості визначається за поперечним профілем а/д.

 4. Поняття снігозахисту дороги. Тимчасові снігозахисні засоби

Система заходів по снігозахисту а/д повинна забезпечувати найкращі умови руху транспорту і максимально полегшувати виконання робіт із снігоочищення та зменшувати їх вартість.

Снігозахист доріг забезпечують з допомогою снігоізолюючих, снігопередувних та снігозатримуючих споруд постійного і тимчасового типу.

Тимчасовий снігозахист встановлюють на снігозаносимих ділянках а/д при відсутності постійного снігозахисту або на період росту снігозахисних насаджень. До тимчасових снігозахисних засобів відносяться:

-         дерев’яні решітчасті щити;

-         полімерні сітки;

-         щити з хмизу;

-         засоби з бортових кілець шин автомобілей;

-         снігові траншеї та  вали.

Відстань від щитової лінії до бровки з.п. призначають з урахуванням числа перестановок щита, бо при перестановках щитова лінія поступово наближається до дороги. Щити переставляють на вершину вала снігу, що утворився.Перестановка щита виконується при Нвала=2/3÷3/4Нщита.

  

Снігозахисні пристрої з полімерних сіток використовують при обсягах снігоприносу до 75 м3/м із просвітністю сітки 55%.

Малогабаритні снігозатримуючі засоби з бортових кілець автомобільних шин довговічні та надійно захищають дорогу від заметів. Відстань від бровки з.п. 15÷20Н.

 

5. Постійні снігозатримуючі засоби

- снігозахисні насадження;

- дерев’яні або з/б паркани;

- спеціальні снігозахисні галереї.

Снігоізолюючі споруди – це спеціальні снігозахисні галереї, що використовуються для захисту гірських доріг від лавин, хуртовин, або захисту входу до тунелів.

Снігопередувні паркани та щити спеціальної конструкції висотою 5-8м дерев’яні або з/б. Застосовуються в районах з інтенсивним вітром та снігопереносом, що дує постійно під прямим кутом до дороги.

Снігозахисні насадження – це найефективніший та надійний снігозахист, мають великий строк служби. Затримують весь сніг. Снігозахисні смуги насаджуються паралельно напряму дороги на певній відстані від бровки з.п., що визначається обсягом снігоприносу.

Живоплоти – це густі насадження з щільних порід в два ряди з відстанню між ними 0,5-0,6м.

 

6. Догляд за снігозахисними насадженнями. Комплексний снігозахист

 виконують спеціальні лісові заходи:

-         вирубка і догляд за деревостаном;

-         санітарні вирубки (сухі, хворі, пошкоджені дерева);

-         цільові рубки для заміни порід дерев.

Комплексний снігозахист є найефективнішим. Заходи по комплексному снігозахисту виконують дорожні, лісові та сільськогосподарські організації за єдиним планом.

Дорожні організації влаштовують  снігозахисні придорожні лісосмуги та установку в полі тимчасових снігозатримуючих засобів. Лісові організації влаштовують захисні лісосмуги в полі. Сільськогосподарські – ущільнюють сніговий покрив на полях.