Теоретичний матеріал

1. Обстеження металевих конструкцій

Найбільш характерні та розповсюджені види дефектів і пошкоджень металевих конструкцій такі:

• наявність зігнутих елементів і з'єднана конструкція;
• наявність розірваних болтів та зовнішніх дефектів зварних швів;
• наявність зазорів, що перевищують проектні, між елементами, які з'єднуються, та опорними поверхнями;
• непровар зварних швів;
•  тріщини, вирізи, вириви на елементах конструкції;
•  розбіжність між фактичною та прийнятою у проекті розрахунково-конструктивною схемою;
•  корозійні пошкодження конструкції.

Згідно до ДСТУ Б.В.2.6-210:2016 Дефекти i пошкодження сталевих конструкцiй залежно вiд їх виду, характеристики, місцезнаходження подiляються на групи:

1 – послаблення поперечного перерізу, розрив або вiдсутнiсть елемента;

2 – тріщини в основному металі або біля шовній зоні;

З – тріщини у зварних швах;

4 – дефекти зварних швiв або вiдсутнiсть шва;

5 – загальне викривлення;

6 – мiсцевi викривлення або вм'ятини;

7 – послаблення або вiдсутнiсть болтiв чи заклепок;

8 – дефекти заклепок;

9 – зміщення відносно проектного положення;

10 – зазори у місцях з’єднання елементiв або конструкцiй;

11 – пошкодження від корозії i руйнування захисних покриттiв;

12 – iншi дефекти i пошкодження.

При заповненні експлуатаційних або iнших технічних документів рекомендується посилатися на зазначені групи i номери всередині групи згідно з таблицею В.1., яка наведена у цьому ж ДСТУ.

Найзручніше зазначати код дефекту у формі двох чисел, поділених крапкою (номер групи i номер всередині групи). Наприклад, «1.5» – це дефект у вигляді отвору (пропалу), який не передбачений проектом і призводить до послаблення поперечного перерізу.

Під час обстеження особливу увагу слід звернути на такі металеві конструкції:

 — підкранові шляхи, встановлюючи стан кріплення і зношення підкранових рейок;

 — підкранові балки, визначаючи стан металу і з'єднання верхніх і нижніх поясів балок, стикових з'єднань, ребер жорсткості та кріплення балок до колони;

 — колони, встановлюючи стан башмаків, анкерних болтів, елементи ґраток та наявність механічних пошкоджених елементів;

 — крокв'яні і підкрокв'яні ферми, фіксуючи непрямолінійність поясів та елементів ґраток, стан з'єднаних анкерних болтів і опорних плит колон або цегляних пілястрів;

 — зв'язки вертикальні та горизонтальні, що визначають наявність погнутостей елементів, стан вузлів кріплення до конструкції та цілісність елементів кріплення.

 У всіх конструкціях необхідно обстежити стан їхніх з'єднань (зварних, болтових і заклепкових) та наявності слідів корозії.

 Для визначення властивостей металевих конструкцій можуть застосовуватися неруйнівні та руйнівні методи згідно з ДСТУ Б В.2.6-210-2016.

 ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ здійснюється на основі:

• досвіду експлуатації 
• розрахунків
•  пробного навантаження

На основі проведеного обстеження сталевих конструкцій, виконаних перевірних розрахунків та аналізу їх результатів визначають категорію технічного стану цих конструкцій та умови їх подальшої експлуатації. 

На основі оцінки технічного стану сталевих конструкції, у висновках щодо подальшої їх експлуатації рекомендується до прийняття одне з таких рішень:

– можливість продовження нормальної експлуатації без будь-яких обмежень при технічних станах «нормальний» чи «задовільний»;

– дозвіл на можливість використання на обмежений термін або з обмеженням засобу використання при технічному стані «непридатний до нормальної експлуатації»;

– перевлаштування (підсилення, реконструкція) із зазначенням обмежень i умов, яких треба дотримуватись до закінчення ремонтних робіт при технічних станах «непридатний до нормальної експлуатації» та «аварійний»;

– виведення з експлуатації (знос чи зміна засобу використання) при технічному стані «аварійний», а, в обґрунтованих випадках, при технічному стані «непридатний до нормальної експлуатації». Вибір рішення передусім обґрунтовується економічно, однак підлягають обліку й інші економічно не оцінювані фактори (наприклад, рішення, що стосуються пам'яток історії та архітектури).

При прийнятті рішення щодо ремонту чи підсилення, як правило, треба відновлювати «нормальний» технічний стан сталевих конструкцій. Конструкції, що перебувають в технічному стані «непридатний до нормальної експлуатації», допускається не підсилювати до найближчого ремонту за умови забезпечення контролю. 

Заміна окремих конструкцій допускається, як правило, тільки тоді, коли їх підсилення (ремонт) неможливі або економічно недоцільні.

За результатами оцінки технічного стану елементів сталевих конструкцій здійснюється оцінка загального технічного стану об’єкту (будинку чи споруди) в цілому. При цьому допускається використовувати визначення загального стану об’єкту та ступеню загального фізичного зносу сталевих конструкцій відповідно до додатку Д.

Металеві конструкції вважаються аварій (IV категорія технічного стану), якщо вони мають місце такого дефекту і пошкодження:

 — суттєве розходження між фактичною та прийнятою у проекті розрахунково-конструктивною схемою;

 — тріщини і розриви зварних швів, болтових чи заклепкових з'єднань у вузлах;

 — значне корозійне пошкодження несучих конструкцій та руйнування зв'язуючих елементів;

 — значні залишкові деформації несучих конструкцій каркаса;

— зміщення (горизонтальні чи вертикальні) опорних вузлів;

— значно втрата функціональної придатності конструкції.

 Під час обстеження металевих конструкцій слід виконувати вимоги та положення, наведені в ДСТУ Б В.2.6-210-2016.