Теоретична частина

5. Тріщини, вибоїни та відколи в конструкціях із бетону і залізобетону,

Пошкодження залізобетонних поверхонь відбувається при транспортуванні, в процесі монтажу, під час експлуатації. Наслідок таких ушкоджень - тріщини.
Своєчасне виявлення, проведення оціночної експертизи дозволить правильно встановити вид дефекту і провести ремонтні роботи, зберігши несучу здатність конструкцій.

 Перед плануванням і визначенням необхідності виконання робіт по заповненню тріщин обстежують поверхню залізобетонної конструкції.

 Тільки з врахуванням даних обстеження можливо вірно вибрати метод, матеріал і технологію заповнення тріщин.

При обстеженні тріщин необхідно звернути увагу на:

 1. вид тріщини ( поверхнева, одностороння чи наскрізна), а також наявність інших пустот;

 2. розміщення і проходження тріщин (нахилом, поздовжнє, поперечне чи радіальне);

3. ширина і глибина тріщини;

4. можливість зміни розмірів протягом деякого часу.

 

Тільки після проведення обстеження може бути вироблена концепція найбільш раціонального і ефективного ремонту тріщин. Визначають:

1. причини тріщиноутворення;
2. необхідність заповнення тріщин;
3. рекомендована технологія виконання робіт (в ПВР);
4. ризик подальшого можливого тріщиноутворення.

Тріщини й деформації в стінах будівель і споруд виникають унаслідок несправності фундаментів і просідання підвалин, відсутності температурних і осадових швів, промерзання стін, перенапруги стін під опорами балок і в перемичках, низької міцності матеріалів, з яких виконані стіни.

Основні види технологічних процесів усунення тріщин – це насичення і ін′єкціювання тріщин.

 В кожному окремому випадку, на кожен окремий об′єкт  в ПВР необхідно розробити, при необхідності, технологію усунення тріщин в бетонних і залізобетонних конструкціях.

Тріщини, вибоїни та  відколи в стінових панелях.

У разі відшарування поверхневого шару з/б панелей або оздоблювального покриття на глибину до 30 мм, появлення в поверхневому шарі тріщин загальною довжиною понад 10 м на 1 м2 поверхні стіни пошкоджені ділянки розчищують. Арматуру панелей очищають сталевими щітками від іржі. Захисний шар панелі відновлюють шляхом торкретування або тинькування пошкоджених ділянок зі збереженням попередньої фактури за формою й кольором. Важливо забезпечити відповідність фізико-механічних властивостей тих, що наносяться, і замінних шарів конструкцій стін. Найкращим зв’язувальним вважають саморозширювальний цемент.

Тріщини понад 0,3 мм завширшки у разі довжини понад 10 м на 1 м2 поверхні стіни розшивають металевими шпателями з видаленням іржі з оголеної арматури, продувають стисненим повітрям. Тріщини закладають розчином на розширювальних цементах.

Відколи до 15 см завглибшки і площею до 400 см2 на окремих ділянках усувають методом пробок. Пошкоджені місця розчищають до найраціональнішої геометричної форми, арматуру очищують від корозії. Підготовлену ділянку заповнюють дрібнозернястою бетонною сумішшю на цементі.

Для неармованих панелей і блоків можна використовувати збірні бетонні пробки, які встановлюють у ділянки, що ремонтуються, на розчин на одному рівні з базовою поверхнею.

У разі виявлення на внутрішній поверхні стін тріщин завглибшки 3 см і більше, а також відшаровування фактурного шару або облицювальної плитки необхідно встановити маяки. Якщо за показами маяків подальше деформування стін припинилося, то тріщини потрібно закрити розчином і матеріалом, однорідним із матеріалом стін. У разі подальшого розвитку деформацій результати спостережень доводять до відома керівництва експлуатаційної організації й уживають термінових заходів щодо тимчасового прикріплення або підсилення пошкоджених ділянок стін.

У разі появлення тріщин на зовнішній фактурі блоків або панелей, не обумовлених зниженням несучої здатності стін, необхідно встановити межі поширення тріщин, а також ступінь міцності зчеплення фактурного шару з базовим матеріалом стін за допомогою легкого простукування дерев’яним молотком.

Вибоїни та відколи на сходах.

Під час експлуатації східців зазвичай спостерігається природне зношування використовуваної частини східців і їхнє механічне пошкодження. Зношування використовуваної частини східців призводить до обламування окрайок, утворення хвилястої поверхні. Переміщення важких і громіздких предметів може спричинити утворення тріщин, вибоїн і відколів. Пошкодження східців із залізобетону або природного каменю у вигляді тріщин, відколів і вибоїн ремонтують шляхом установлення в дефектному місці вставки з монолітного бетону у вигляді «ластівчиного хвоста» (рис.1). 

Перед закладенням вирубка пошкодженого місця очищається від пилу й сміття струменем стисненого повітря та промивається водою. Відремонтовані поверхні протягом 7...14 діб необхідно захищати від механічних впливів і періодично зволожувати

Рис. 1 -  Ремонт дефектних місць залізобетонних східців монолітною вставкою у вигляді «ластівчиного хвоста»