Теоретичний матеріал до теми 3.
5. Визначення напрямку потоку
Рух підземних вод поділяють на два види: гравітаційний та негравітаційний.
Негравітаційний рух одержав назву міграції води. Розповсюджена вона в зоні аерації.
Гравітаційний рух води – це вільний рух води під впливом сили тяжіння.
Розрізняють два види гравітаційного руху: інфільтрацію – вільне просочування води в порах та тріщинах порід, які частково заповнені водою, та фільтрацію – переміщення підземних вод нижче їх дзеркала, в зоні повного насичення, здійснюється під впливом гідравлічного напору або гідростатичного тиску.
Фільтрація може бути безнапірною та напірною.
Безнапірна фільтрація характерна для ґрунтових вод, коли поверхня фільтрувальної води завжди вільна, тиск на неї постійний і дорівнює атмосферному. Напірна фільтрація характерна для артезіанських водоносних горизонтів.
Безнапірний рух підземних ґрунтових вод здійснюється, якщо є різниця рівня води у двох розрізах (рис. 5.4 ). Різниця рівнів ∆Н = Н1 – Н2 в розрізах 1 і 2 обумовлює рух води в напрямку розріза 1.
Швидкість руху підземного потоку залежить від різниці напору та від довжини шляху фільтрації L.
Відношення різниці напору ∆Н до довжини шляху фільтрації L називається гідравлічним нахилом або гідравлічним градієнтом І.
