теоретичний матеріал до теми 2

4.1. Візуальне оцінювання деформацій будівлі.

 Візуальне обстеження стін будівлі полягає в аналізі особливостей розташування й формування тріщин. Так можна виявити дефекти підвалин і фундаментів будівлі. На рисунку 1 показано характерне деформування будівлі залежно від ґрунтових умов.
Вигинисті тріщини по фасаду будівлі спричиняє деформування підвалин, нерівномірне просідання, наявність у підвалинах слабкого або, навпаки, ґрунту, що мало стискається.

Рисунок 1 - Характерне деформування будівлі, пов’язане зі змінюванням ґрунтових умов: а – прогин; б – вигин; в – перекіс; г – крен; д – під час зведення поруч нової будівлі; е – під час зведення на місці знесеного будинку

Температурно-вологісні деформації, пов’язані із процесом зволоження- висихання й заморожування-відтавання, виявляються як сітка дрібних тріщин на поверхні конструкції. 

Горизонтальні тріщини також можуть бути спричинені місцевим деформуванням ґрунтів основ, унаслідок чого відривається нижча ділянка стіни. Тріщини в стикових з’єднаннях можуть виникати внаслідок різних осідальних деформацій у матеріалах пов’язаних конструкцій, перевантаження елемента, зменшення його несучої здатності, а також через помилки в проектуванні й розрахунках, неякісне будівництво. У разі появи тріщин на зовнішніх або внутрішніх несучих стінах необхідно забезпе- чити контроль за ними, щоб оцінити їх вплив на несучу здатність конструкції.
Найнебезпечнішими щодо цього є горизонтальні тріщини в простінках і вертикальні в перемичках. Найпоширенішим способом фіксації тріщин є установлення маяків – пластин зі сталі, скла й цементу на зовнішніх конструкціях, з гіпсу й алебастру – на внутрішніх елементах будівлі, а також щілиномірів (рис. 2).

Рисунок 2 - Щілиноміри для спостереження за розкриттям тріщин: а – щілиномір з месурою; б – щілиномір конструкції ЛенГІДЕПА; в – для тривалих спостережень; 1 – тріщина; 2 – месура; 3 – марка; 4 – скоба; 5 – вимірювальна шкала; 6 – запіканка; 7 – фланець; 8 – анкерна скоба

Маяки встановлюють на стіну, очищену від облицювання зазвичай по два на кожну тріщину: один в місці найбільшого розкриття, другий – наприкінці тріщини, зазначаючи номер і дату установлення. Зруйновані маяки замінюють на нові, роблячи відповідний запис у журналі. Маяки забезпечують виявлення якісної картини деформацій, допомагають визначити, стабілізувалася тріщина чи продовжує розкриватися.
Для точної кількісної оцінки збільшення ширини розкриття тріщин, встановлення інтенсивності деформацій або виявлення періодичних деформацій, наприклад у наслідок змінювання температури повітря, встановлюють важільні маяки (рис. 3) або спеціальні репери, схема установки яких наведена на рисунку 4

Рисунок 3 - Стрілочний важільний прилад для визначення інтенсивності нерівномірного просідання стіни будівлі: а – розташування приладу до просідання стіни; б – розташування приладу після просідання стіни; 1 – тріщина; 2 – вказівна стрілка; 3 – шарнірне кріплення стрілки до стіни; 4 – мірна шкала

Рисунок 4 - Розташування реперів для спостереження за деформаціями

Репери встановлюють по одному з кожного боку тріщини. Для спостереження за стиковими з’єднаннями репери встановлюють на трьох рівнях у межах одного поверху.
За даними вимірів (рис. 5) будують графік процесу розкриття тріщини (див. рис. 6).

Рисунок 5 - Прилади для вимірювання ширини  розкриття тріщин: а – вимірювання ширини розкриття тріщини лупою; б – вимірювальний щуп; 1 – тріщина; 2 – розподіл шкали лупи

Рисунок 6 -  Графік процесу розкриття тріщини