тема 1

2. Методи та види обстеження конструкцій, передумови для їх проведення.

Обстеження будівельних конструкцій, будівель і споруд виконують кваліфіковані групи інженерно-технічних працівників, спеціально підготовлених і оснащених необхідними приладами і обладнанням. Такі групи можуть входити до проектних і науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро, служби експлуатації будівельних об’єктів.

Групи обстеження повинні керуватись діючими нормативними і інструктивними документами з обстеження будівель і споруд, а також державними стандартами на дослідні роботи, проектування, будівництво і експлуатацію будівельних об’єктів, мати ліцензію на виконання робіт з обстеження і бути у реєстрі Держбуду України.

Рисунок 1 - Схема пошуку рішень по визначенню можливості подальшого використання будівлі і її конструкцій

 

За часом проведення розрізняють обстеження об'єкта:

• планові
• позапланові

Планові обстеження. Плановими обстеженнями оцінюють поточний технічний стан об'єкта, встановлюють мож­ливість його подальшої безаварійної експлуатації або необхідність відновлення експлуатаційних властивостей.

Термін першого планового обстеження технічного стану після прийняття об'єкта в експлуатацію після завершення будівництва рекомендується встановлювати в проектній документації.

Термін кожного наступного планового обстеження технічного стану об’єкта встановлюють під час чергового обстеження.

Рекомендації щодо термінів обстежень об'єктів наведені у Міждержавному стандарті ГОСТ 31937-2011.

Термін чергового планового обстеження об'єкта рекомендується призначати таким, щоб до його настання могла бути збережена придатність об'єкта для експлуатації за визначеним призна­ченням при дотриманні встановлених правил експлуатації і технічного обслуговування та за відсутності форсмажорних обставин.

Позапланові обстеження. Позапланове обстеження рекомендується проводити за виявленої потреби у відновленні експлуатаційних властивостей об'єкта або у їх пристосуванні до змінюваних умов використання:

Передумови для здійснення спеціального позапланового обстеження об’єктів різні:

• аварії аналогічних об’єктів (конструкцій), що експлуатуються в схожих умовах;
• при виникненні або прогнозуванні змін в умовах експлуатації (зміни навантажень і т.д.)
• після надзвичайних, не передбачених нормами дій і впливів на будівельний об’єкт (нині у зв’язку з воєнним станом це досить актуально);
• при тривалій експлуатації об’єкта, коли під час планового огляду виявлено пошкодження і дефекти, які становлять безпосередню небезпеку руйнування чи можуть у подальшому спричинити аварійний стан і т. ін.
• при плануванні заходів з відновлення експлуатаційної придатності об'єкта або з його при­ стосування до змінюваних умов експлуатації;
• при плануванні робіт з консервації, розконсервації або ліквідації об’єкта.

 

 

В залежності від мети, завдання та об’єму обстеження розрізняють такі види обстеження:

• попереднє (загальне) обстеження

можуть містити:

а) ознайомлення з наявною технічною документацією, в т.ч. для визначення відповідності конструктивних та інших рішень і експлуатаційних характеристик діючим нормам та змінам при­ родного та/або техногенного середовища, що відбулися за період експлуатації;

б) збирання та аналіз інформації від осіб, що беруть участь у будівництві та експлуатації об'єкта;

в) попередній огляд об'єкта, прилеглоїтериторіїта забудови з урахуванням зібраної інформації, попереднім оцінюванням технічного стану конструкцій, основ, інженерних систем та виявленням серед них таких, що перебувають у найбільш небезпечному стані;

Результатом попереднього обстеження може бути попередній висновок про технічний стан об'єкта, за необхідності, - попередні рекомендації з його експлуатації та програма основного (детального) обстеження.

Загальне обстеження проводять із застосуванням найпростіших приладів (біноклів, схилів, стрічок, рулеток, рівнів), які не потребують спеціалізованої підготовки персоналу. Загальне обстеження наявних конструкцій може проводитися представниками проектних організацій, що виконують проекти реконструкції або відновлення, спільно з представниками підприємств, із залученням для складних і відповідальних випадків інших спеціалізованих науково-дослідних підрозділів.

 

• основне (детальне, інструментальне) обстеження;

можуть містити:

а) аналіз архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, їх відповідності діючим нормам та умовам використання об'єкта;

б) проведення візуального обстеження з фіксацією наявних пошкоджень та дефектів в кон­ струкціях об'єкта;

в) обстеження основ, фундаментів, несучих та огороджувальних конструкцій, засобів опоряд­ження тощо з виявленням дефектів та пошкоджень, їх фіксацією, обміром, ескізуванням і визна­ченням причин;

г) огляди прилеглої території, забудови, елементів благоустрою, обстеження, за наявності, конструкцій, інженерних споруд та пристроїв, що захищають об'єкт від небезпечних природних та техногенних впливів;

д) дослідження інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов майданчика;

е) обміри конструкцій, об'єкта в цілому та елементів прилеглої території;

ж) інструментальні дослідження та випробування будівельних конструкцій (польові та лабо­раторні вимірювання міцності, геометричних параметрів, фізико-механічних характеристик, випро­бування конструкцій пробними навантаженнями тощо);

з) обстеження засобів захисту конструкцій від корозії, природних та технологічних впливів;

и) огляди інженерних систем, які мають вплив на будівельні конструкції, вивчення та аналіз такого впливу (зокрема, вводів та випусків мереж інженерних систем) на технічний стан конструкцій та об'єкта в цілому;

к) вибіркове розкриття закритих елементів та вузлів для оцінки їх технічного стану та вимірю­ вання необхідних технічних та експлуатаційних характеристик;

 

• додаткове обстеження;

проводять, якщо в процесі основного обстеження вияв­ лено необхідність у дослідженнях, не передбачених договором та/або технічним завданням.

 

• спеціальні обстеження.

призначають у випадках, коли даних детальних і додаткових обстежень недостатньо для прийняття обґрунтованого рішення щодо технічного стану та безпечної експлуатації об'єкта.

Спеціальні обстеження об'єкта (за обґрунтування) можуть містити:

а) інженерно-геологічні, гідрогеологічні, інженерно-геодезичні вишукування, зокрема, у разі небезпечного впливу на об'єкт природного та/або техногенного навколишнього середовища;

б) випробування конструкцій пробними навантаженнями та впливами;

в) тривалі спостереження та вимірювання деформацій, осідань, кренів, температурно-вологісного режиму (моніторинг).

 

Основне обстеження в залежності від задач, що поставлені, наявності та повноти проектно-технічної документації, характеру і ступеню виявлених дефектів та пошкоджень можуть бути:

• суцільними (повними)
• вибірковими.

Суцільне обстеження проводять, якщо:

а) відсутня проектна документація;

б) виявлені дефекти конструкцій, що знижують їх несучу здатність;

 в) провадиться реконструкція будівлі із збільшенням навантажень (у тому числі поверховості);

г) відновлюється будівництво, що було перерване на термін більш ніж три роки без заходів з консервації;

д) у однотипних конструкціях виявлені неоднакові властивості матеріалів та/або зміни умов експлуатації під впливом агресивних середовищ або обставин у вигляді техногенних процесів тощо.

Вибіркове обстеження проводять:

а) за потреби обстеження окремих конструкцій;

 б) у потенційно небезпечних місцях, де через недоступності конструкцій неможливо прове­ дення суцільного обстеження.

 

За  наявністю технічних засобів розрізняють :

• Візуальне обстеження
• Візуально-інструментальне обстеження