Теоретичний матеріал.Відеотехнічні засоби навчання та вибір програмних засобів для створення відео.

1. Відеотехнічні засоби навчання

У ХХІ столітті освіта змінюється під впливом тенденційних змін у суспільстві. Сучасна людина вже не уявляє свого життя без мобільного телефону, комп’ютера, новітніх ґаджетів та доступу до мережі Інтернет. Використання цифрових технологій – це не забаганка, а необхідність. Суспільні, економічні, технологічні та інші запити сучасного світу, інформаційна революція та формування суспільства, побудованого на знаннях, диктують нові вимоги до методологічної, світоглядної, системної підготовки сучасних фахівців.

Сьогодні розробляються відкриті електронні освітні ресурси, впроваджуються дистанційні технології навчання, активніше використовуються змішані технології навчання. Інструментарій інформаційних, медіа- і комунікаційних технологій постійно розширюється. Науково-педагогічні працівники ВНЗ широко використовують мультимедійний контент при підготовці до лекцій, створенні практичних робіт та розробці електронних-навчальних курсів. Під терміном «мультимедіа» розуміють або технологію, що описує порядок розроблення, функціонування та застосування засобів опрацювання даних різних типів, або поєднання різних способів подання повідомлень (текст, графіка, звук, відео тощо).

         З кожним роком у світі кількість мультимедійного контенту навчального призначення збільшується. Це зумовлено розвитком технологій, безкоштовними програмами та хмарними сервісами, на яких можна розмістити мультимедійний контент (Youtube, служби Google Apps, TED-Ed, МООС, Prezi, Learningapps, Interlude.fm тощо). На жаль, якість освітнього мультимедійного продукту не завжди відповідає вимогам. В Україні існують різноманітні електронні курси, розробляються відеоуроки, створюються карти знань, анімовані сюжети, проводяться вебінари та ін, але лише незначну частину можна назвати якісними. Тому при створенні та використанні навчальних відео та мультимедійного контенту необхідно враховувати психолого-педагогічні особливості сприйняття матеріалу з екрану.

Результати великої кількості досліджень американського вченого Едгара Дейла, що започаткував використання аудіо-візуальних матеріалів в навчанні, свідчать, що перегляд відео та спостереження за демонстрацією є одним з найбільш ефективних методів пасивного сприйняття матеріалу .

Відомо, що око та мозок здатні працювати в двох режимах: в режимі швидкого панорамного огляду за допомогою периферійного зору та в режимі повільного сприйняття детальних відомостей за допомогою центрального зору [5]. При роботі в режимі периферійного зору система око-мозок майже миттєво сприймає великий обсяг матеріалу, при роботі в режимі центрального зору – відбувається ретельний послідовний аналіз. Отже, коли людина читає текст, тим більше з екрану комп’ютера, мозок працює в повільному режимі. Якщо ж навчальний матеріал подано в графічному вигляді, око перемикається в режим периферійного зору, і мозок працює швидше.

Навчальне відео може містити цікаві, провокуючі проблемні запитання, що мають зацікавити студентів, спонукати їх до самостійної роботи, до проведення дослідження, виконання навчального проекту. Основні запитання мають бути сформульовані таким чином, щоб вони чітко окреслювали проблему, стимулювали розвиток навичок мислення студентів, спонукали їх до роботи у проекті. Такий вид діяльності може призвести до включення післядовільної уваги. Під час добору і формування змістовного і дизайнерського наповнення відеозаписів слід враховувати, що мультимедійні матеріали впливають відразу на декілька каналів сприйняття, що часто приводить до розумових і емоційних перевантажень учнів та студентів. Для сучасних мультимедійних продуктів і телекомунікаційних технологій на відміну від традиційних друкованих джерел характерне одночасне використання зорових, слухових та тактильних каналів передавання навчального матеріалу, що створює перенасичення даними, а це в свою чергу значно впливає на час, необхідний для їх засвоєння. Навчальні відеозаписи не повинні містити матеріалів, ефектів, які не призначені для досягнення навчальної мети та відволікають увагу учня, зокрема, неприпустимою є перевантаженість анімаційними ефектами, що ускладнює сприйняття, а не акцентує увагу на головному матеріалі та не полегшує запам’ятовування [3].

При використанні навчального відео викладач має пам’ятати, що сучасний студент має високі запити до відеоконтенту. Середня тривалість відеоматеріалу має бути до 3-х хвилин, відео має викликати ефект присутності у слухача, бути інтерактивним, спонукати до діалогу та вмотивовувати до подальшого навчання. На даний момент у світі існує безліч засобів, щоб створити якісний відео-продукт. Мультимедійний контент може бути реалізований у вигляді інтерактивного відео, відеолекції, створений у вигляді відеоскрайбінгу, за допомогою скрінкастів, представлений у інфографіці та анімації, контент може бути інтерактивним та 3D візуалізованим тощо.