Теоретичний матеріал. Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в контексті сталого розвитку.

2. Природокористування в контексті сталого розвитку.

 Природні ресурси класифікують за різними критеріями: за належністю до компонентів природи - мінеральні, кліматичні, лісові, водні; за можливістю відтворення в процесі використання - вичерпні (відновлювані й невідновлювані) й невичерпні. До природних ресурсів належать сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини.

   Природокористування є теорією та практикою раціонального використання людиною природних ресурсів у середовищі суспільно-виробничої діяльності, спрямованої на задоволення потреб людства цими ресурсами, а також збереження різноманітності та якості довкілля.

   Основними принципами раціонального використання в контексті сталого розвитку є:

  • «нульовий рівень» споживання природних ресурсів;
  • відповідність антропогенного навантаження ресурсному потенціалу певного регіону;
  • збереження цілісності природних екосистем у процесі їх господарського використання;
  • збереження природного кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності;
  • погодження виробничого й природного ритмів;
  • пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу.

   Перехід суспільства до сталого розвитку залежить від екологічної освіти. Її суть полягає в тому, щоб кожна людина усвідомила пріоритетні загальнолюдські цінності, знала про основні джерела порушення природної рівноваги, усвідомлювала свою відповідальність перед суспільством. Компонентом екологічної освіти є екологічне мислення. Екологічне мислення - це відображення дійсності, що передбачає усвідомлення людиною екологічних взаємозв'язків природи. Пошук шляхів формування такого мислення та розробка теорії коеволюційного розвитку природи й людської цивілізації є предметом дослідження екології людини, або соціальної екології.

   Отже, РАЦІОНАЛЬНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ - сфера діяльності і вся сукупність засобів, що застосовує суспільство задля вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорони природного середовища та природних ресурсів.