Теоретичний матеріал. Структура та характеристики популяцій. Функціональна роль популяцій в екосистемах.

1.1. Етологічна структура популяцій

Етологічна структура популяцій тварин — це система взаємовідносин між її особи­нами. Особинам різних видів притаманний поодинокий або груповий спосіб життя. В першому випадку особини популяції більш-менш відокремлені просторово і збираються групами лише на період розмноження (скорпіони, більшість видів паву­ків, тетеруки, качка-крижень тощо).

Груповий спосіб життя пов'язаний з утворенням постійних родин, колоній, табунів, зграй тощо.

Родинний спосіб життя пов'язаний з підсиленням зв'яз­ків між батьками та нащадками (напр., у тигрів молоді осо­бини тримаються біля матері до 2-3 років). Родина — група особин, в якій разом мешкають батьки і діти, причому перші піклуються про останніх. Прикладом родин особливого типу можуть бути суспільні комахи (терміти, мурашки, медоносна бджола, джмелі, деякі оси). У їхніх гніздах мешкають особини різних поколінь, які відрізняються за будовою та функціями (касти).

Колонії тварин — це групові оселення. Вони можуть утво­рюватися внаслідок того, що дочірні особини залишаються сполученими з материнською (губки, поліпи кишковопорож­нинних тощо). В інших випадках колонії становлять певні скупчення особин, які оселяються разом (берегова ластівка, дикий кріль, бабаки тощо).

Зграї — тимчасові рухомі угруповання тварин (сарана, горобці, вовки тощо). На відміну від зграй, табуни — це більш-менш постійні групи тварин (китоподібні, мавпи, копитні тва­рини та ін.). Для зграй, і особливо табунів, характерна складна система зв'язків, яка може проявлятись у вигляді ієрархії серед особин.

Ієрархія — це система поведінкових зв'язків між особи­нами в зграї або табуні, яка визначає їхній доступ до їжі, роз­множення тощо і проявляється в особливостях поведінки. Зокрема, в зграях та табунах визначаються лідери — ватажки, дії яких спрямовані на керування угрупованням, підпорядку­вання собі інших особин. Внаслідок цього зграї чи табуни функціонують як єдине ціле.

При найбільш складних формах етологічної структури кожна особина займає певне становище (ранг), яке визначає її права та обов'язки, домінування над особинами, що займають нижчий ранг. Часто ранг особин визначається в ході сутичок між ними.

Спільне існування організмів у вигляді родин, колоній, зграй, табунів дає можливість краще пристосуватись до умов існування (захист від ворогів, ефективне використання харчо­вих ресурсів, розмноження, краще виживання молоді тощо). У групах тварин краще відбуваються процеси навчання, утво­рення умовних рефлексів.