Теоретичний матеріал до лекції 15

3. Основи теорії оподаткування

Податок – це обов’язковий платіж фізичних осіб (населення) та юридичних осіб (підприємств, організацій), що стягуються державою.

Історія податків нараховує багато тисяч років. Перші згадки про них збереглися на єгипетських пірамідах. З тих пір яких тільки податків не запроваджувало людство: на землю, двері, вікна, собак, зарплату...

Але не кожне примусове вилучення майна і грошей слід називати податком. Податки як обов’язкові примусові платежі фізичних і юридичних осіб виникли досить недавно. — разом з появою сучасної держави. Коли виникла організація державної влади, одночасно з’являється потреба фінансового забезпечення її життєдіяльності.

Давайте поміркуємо:

1. Що з’являється раніше: людське суспільство чи держава?

2. Навіщо суспільству потрібна держава?

3. Які завдання повинна виконувати держава?

4. Чи потрібні кошти для нормальної діяльності держави і суспільства?

За кілька століть існування держави її функції суттєво розширились. Сучасні держави витрачають зібрані податки на утримання не тільки державних органів правління, а й на охорону здоров’я, освіту, розвиток культури, захист навколишнього середовища, підтримку найбідніших громадян.

Фактично держава тільки через податкову систему може вирішувати такі соціальні проблеми, як перерозподіл доходів від найбагатших до найбідніших громадян та регіонів; як фінансове забезпечення прав людини тощо.

Податки є, по суті, головним засобом формування бюджету держави. За допомогою податків забезпечується близько 90% надходжень у центральний державний бюджет і більше 70%-у місцевий. Це джерело, що забезпечує існування бюджетної сфери суспільства, цілої армії наших громадян – лікарів, вчителів, науковців, діячів культури і мистецтва, пенсіонерів, малозабезпечених, а також студентів. Повнота сплати податків визначає долю не тільки цих людей, а й усієї економіки. Бо чим більшу стипендію отримає студент, тим більше грошей повернеться туди, звідки прийшли податки, тобто в економіку.

!!!!! Запам’ятайте, що сплачуючи податки, ти одержуєш певні послуги від держави. Без неї таких послуг отримати не можна. Держава не може існувати без податків. Сучасне суспільство домоглося перетворення податків із суто фіскально-державного заходу на вигідний більшості громадян економічний, соціальний та політичний фактор. Сплачуючи податки, ти турбуєшся і про себе.

 Ефективність господарського механізму багато в чому залежить від чітко діючої системи оподатковування. У ринковій економіці податки виконують цілий ряд функцій.

           Функції податків:

• Регулююча. Податки – це один з тих фінансових важелів, що ними керує ринкова економіка. Маневруючи податковими пільгами та ставками, змінюючи умови оподатковування, вводячи одні та відміняючи інші податки, держава створює умови для прискореного розвитку визначених галузей виробництв та рішення соціальних задач.
• Стимулююча. Щоб сприяти технічному прогресу, збільшенню числа робочих місць та розширенню виробництва, держава прагне або звільнити вкладення у ці сфери від оподатковування, або надати пільги.
• Розподільна. За допомогою податків у державному бюджеті концентруються засоби, що йдуть потім на найважливіші державні потреби. При цьому перерозподілі засобів пріоритети вибирає держава. Саме вона може, наприклад, направити значні гроші на соціальні потреби (підтримку пенсіонерів і малозабезпечених), на екологію, на сільське господарство та таке інше.
• Фіскальна. Це - вилучення частини прибутків підприємств і громадян на утримання державного апарату, невиробничі сфери та оборону країни.

Кожний податок має обов`язкові елементи. До них відносяться:

• Об’єкт оподаткування – предмет, який підлягає оподаткуванню (доход, прибуток ,майно, товари, природні ресурси).
• Суб’єкт оподаткування або платник податків – фізична або юридична особа, котра згідно закону зобов’язана сплачувати податки.
• Джерело податку – доход суб’єкта (заробітна плата, податок), з якого сплачується податок.
• Податкова ставка – величина податку на одиницю оподаткування (грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі і т.п.).
• Податкові пільги (неоподатковуванний мінімальний рівень доходу; податкові знижки; виключення з оподатковуваного доходу де -яких витрат платників податків; повернення раніше стягнутих податків; повне звільнення від сплати податків).

         

Основні принципи оподаткування були визнані у ХVІІІ ст. Адамом Смітом у своєму “Дослідженні природи та причини багатства народів ” :

• • • • • справедливість (обов’язковість і рівномірність) оподаткування залежно від доходу, отриманого під захистом держави;
        • визначеність – термін сплати, спосіб і сума платежу мають бути точно і заздалегідь визначені й відомі платнику;
        • зручність час і спосіб сплати податків мають бути як найзручнішими для платників;
        • економія (дешевизна стягнення) – мінімізація витрат на стягнення податків та раціоналізація системи оподаткування.

Розроблені дві концепції оподаткування :

• Концепція пропорційності особистій вигоді - ті, хто отримує більшу вигоду, сплачують більше податків.
• Концепція пропорційності особистому доходу. Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а заразом і до скорочення податкової бази.

         Цей факт теоретично обґрунтувала група американських вчених на чолі з професором Лаффером. Їх відкриття полягає в тому, що в міру зростання податків податкова база стає еластичнішою, що якраз і зумовлює, починаючи з певного рівня відсотка оподаткування, не збільшення, а зменшення податкових надходжень до бюджету за рахунок скорочення податкової бази і ухилення від сплати податків.

       Крива, яка показує залежність сукупного оподатковуваного доходу від ставки податку отримала назву кривої Лаффера.

Згідно з міркуваннями Лаффера, надмірне підвищення податкових ставок на доходи бізнесу „відбиває" у останнього стимули до капіталовкладень, гальмує НТП, уповільнює економічний ріст, що в кінцевому результаті негативно відображається на надходженнях до державного бюджету. Американські експерти на чолі з професором Лаффером спробували теоретично довести, що при славці прибуткового податку більше 50% різко понижується ділова активність фірм і населення в цілому. І рафічно це виглядає так:

М — оптимальний розмір податкової ставки;

                           Рис. 1 -  Крива Лаффера

Важко розраховувати на те, що можна теоретично обґрунтувати ідеальну шкалу оподаткування і доходів з точки зору інтересів держави. Вона повинна бути відкоригована на практиці. Суттєве значення в оцінці її справедливості мають національні, психологічні, культурні фактори. Американці, наприклад, вважають, що при такій шкалі прибуткового оподаткування, яка існує в Швеції (тах-72%), у США ніхто не став би працювати. Так, зростання виробничої активності у США після податкової реформи 1986 р. значною мірою було пов'язано із зниженням граничних ставок оподаткування.