Теоретичний матеріал до лекції 13

1. Виникнення, сутність і функції грошей

     Гроші мають тисячолітню історію. Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична та еволюційна.

    Раціоналістична концепція - пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів, панувала до кінця 18 ст.

     Еволюційна концепція – вперше була сформована К.Марксом, стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну.

     На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального товарообміну, коли товар Т1 виражав свою вартість у протиставленому йому товарі еквіваленті Т2. у міру розвитку товарного виробництва товарообмін дедалі ускладнювався, оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігались. Для того, що отримати потрібний товар, необхідно було вишукати товар-посередник, який би відповідав інтересам усіх учасників обміну, тобто був загальним еквівалентом. У різних народів товарами, що виконували рол загальних еквівалентів, були: худоба, хутро, сіль, чай, рис. З часом роль товарного еквіваленту, закріпилась за дорогоцінними металами – сріблом та золотом, а згодом – тільки за золотом. Золото стало виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним властивостям: рідкісність, однорідність, можливість тривалого зберігання.

     Проте швидке зростання економіки наштовхнулося на обмежені обсяги видобутку золота, якого стало не вистачати для обслуговування руху товарів. Тоді відбувся перехід до нових паперових і кредитних грошей. Швидко розвинулась система кредиту, яка зменшила потребу в готівкових грошах. Банки почали випускати банкноти – кредитні зобов’язання, які вільно обмінювались на золото. Держава також стала випускати поряд з банкнотами паперові гроші, які є лише символічними грошима.  Поступово паперові гроші перестали обмінюватись на золото. Тенденція витіснення золота з грошової системи проявилась після першої світової війни, а остаточно золотий стандарт був скасований у 1971 році, коли уряд США припинив розмін долара на золото. У 1974 році золото було офіційно демонетизоване угодою МВФ. Більшість країн відмовились від визначення золотого вмісту національної валюти. Золото перестало бути загальним еквівалентом, грошима.

     Отже, гроші - це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента для інших товарів.

Всі гроші поділяються на 2 групи: повноцінні та неповноцінні.

     Повноцінні гроші – це гроші, виготовлені з дорогоцінних металів і вартість яких відповідає їхньому номіналу (або перевищує його). Наприклад, це золоті та срібні монети.

     Неповноцінні гроші – це символічні гроші, вартість яких менша, ніж та, що зазначена на них. До неповноцінних грошей відносять: білонні монети (виготовлені з дешевих сплавів металів), паперові та кредитні гроші.

     Суть грошей проявляється в їх функціях Виділяють п’ять функцій грошей:

1) Міра вартості – здатність грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їм функції ціни.

Ця функція реалізується через масштаб цін – це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.

2) Засіб обігу – гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Цю функцію виконують монети і паперові гроші.

3) Засіб платежу - полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин виконують свою функцію при продажу товарів з відстрочкою платежу. З цією функцією грошей пов’язана поява кредитних грошей (чеки, векселі, банкноти, акредитиви, кредитні картки).

4) Засіб нагромадження - виконують ті гроші, які виходять з обігу, нагромаджуються і перетворюються на скарб.

5) Світові гроші - полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.