Теоретичний матеріал

5.5. Покрівлі з черепиці.

 Покрівлі з черепиці найбільш довговічні (слу­жать понад 100 років), вогнетривкі, малотеплопровідні, стійкі проти хімічного впливу.

Черепиця буває глиняною, цементно-піщаною, металевою та бітум­ною, а за формою — жолобчастою, хвилястою, плоскою і пазовою.

Під черепичну покрівлю влаштовують лати з дерев'яних брусків, відстань між якими залежить від розмірів черепиці, або суцільний до­щатий настил. Металеву черепицю можна класти і по металевому профілю.

Жолобчасту черепицю використовують на покрівлях, які мають по­хил не менше ніж 33°. Кладуть її по суцільному дощатому настилу на вапняному розчині з додаванням начосів або на глині, перемішаній з посіченою соломою. Укладають черепицю від фронтону зліва направо рядами, паралельними один одному і гребеню покрівлі.

Від плоскої черепиці пазова відрізняється подовженими висту­пами на поверхні, які забезпечують надійність прилягання черепиці. Таку черепицю кладуть лише в один ряд. Послідовність укладання її така сама, як і жолобчастої.

Рис. 1 - Покрівля з жолобчастої черепиці; 1 — вітрова дошка; 2 — притискна планка; З -цвях; 4 — вапняний або глиняний розчин; 5 -черепиця; 6 — дощатий настил; 7 — кроква; 8 -урівнювальна рейка; 9 — заповнення черепичним боєм