Лекція №5. Економічна сутність, склад і структура основних фондів. Облік і оцінка основних фондів. Показники ефективності використання основних фондів.

2. Облік та оцінка фондів.

Облік і оцінка основних фондів здійснюється у натуральній і вартісній формах.
               Натуральні показники обліку та оцінки використовуються для розрахунку виробничої потужності підприємства, для оцінки технічного складу і стану основних фондів, розробки балансів обладнання та ін.
               Натуральні показники обліку основних фондів визначаються специфікою їх елементів та призначенням. Наприклад, серед них можна виділити показники площі (м2), об’єму (м3), потужності (кВт), продуктивності обладнання (шт./зміну), кількість одиниць обладнання тощо.
               Вартісна форма обліку та оцінки необхідна для визначення загальної суми вартості основних фондів, планування їх відтворення, структури, обчислення розмірів амортизації та
калькулювання собівартості продукції.
               Залежно від моменту оцінювання та стану основних фондів розрізняють такі види їх вартісної оцінки:
               1. Первісна вартість - це фактичні витрати підприємства у момент придбання основних фондів і взяття їх на баланс. Така вартість включає:
· ціну придбання основних фондів;
· суми ввізного мита;
· суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних фондів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
· витрати на страхування ризиків доставки основних фондів;
· витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних фондів;
· інші витрати, безпосередньо пов’язані із доведенням основних фондів до придатного для використання стану.
               Первісна вартість основних фондів (Вп) може бути в загальному вигляді представлена формулою:
                                                                   Вп = Ц +З +С + М,грн.,
де Ц - ціна основних фондів, грн.;
З - збори, мита, непрямі податки, грн.,
С - витрати на страхування ризиків;
М - витрати на установку, монтаж і доведення до експлуатаційного стану основних фондів, грн.
              Якщо йдеться про введення підприємством в експлуатацію нових приміщень (будівель), то первісною його вартістю вважається кошторисна вартість.

Первісна вартість основних фондів завжди є величиною сталою не залежно від коливань цін на засоби праці.
              2. Відновна (переоцінена) вартість - це вартість відтворення основних фондів в сучасних умовах. Вона містить ті ж самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними діючими цінами. Така оцінка проводиться з метою приведення до порівнюваного стану вартості основних фондів, введених в експлуатацію в різні роки. Відмінність у вартості основних фондів викликана інфляцією, наслідками науково-технічного прогресу та ін.
              Відновна вартість основних фондів встановлюється шляхом їх переоцінки, тобто індексації їх первісної вартості. Показник індексації основних фондів розраховується на основі індексу інфляції року. Якщо інфляція протягом року не перевищувала 10%, то індексація основних фондів не проводиться.
              Відновну (переоцінену) вартість основних фондів (Впер) можна визначити за формулою:
                                                                       Впер = Вп х Іп, грн.,
                                                                         Іп= Всправ / Взал,
де Іп - індекс переоцінки основних фондів.
Всправ - справедлива вартість основних фондів, грн.;
Взал - залишкова вартість основних фондів, грн.
            3. Залишкова вартість - це різниця між вартістю, за якою основні фонди були взяті на баланс підприємства (первісною або переоціненою), та сумою зношення. Залишкова вартість показує ту частину вартості основних фондів, яка ще не перенесена на вироблену продукцію, і розраховується:
                                          Взал = Вп (Впер) - Зн, грн., або Взал = Всправ / Іп, грн.,
де Зн - сума зношування основних фондів, грн.
           4. Справедлива вартість - це первісна вартість основних фондів, одержаних в обмін. Вона дорівнює сумі, за якою об’єкт може бути оцінений в разі здійснення угоди між зацікавленими сторонами. Така вартість фактично є ринковою (реальною) вартістю основних фондів і встановлюється професійними експертами-оцінювачами. В разі неможливості такої оцінки, основні фонди обмінюються за відновною вартістю. Справедливу вартість можна визначити:
                                                                         Всправ = Взал х Іп, грн.,
          5. Ліквідаційна вартість (Вл) - це залишкова вартість основних фондів на час їх вибуття з експлуатації, спричиненого зношенням. За цією вартістю підприємство може реалізувати основні фонди, списати, передати на баланс іншому підприємству.