ПЗ 10. Дослідні роботи. Наукова складова в діяльності педагога

3. Оформлення результатів дослідження

Впродовж навчання у вищому навчальному закладі студенти виконують різні за своїм характером, рівнем складності та змістом наукові роботи: доповіді, реферати, курсові, дипломні, магістерські.

Доповідь – це усний виклад самостійно опрацьованої теми за навчальними посібниками, спеціальною літературою та іншими джерелами. Різновидом доповідей є невеликі (3–5 хв.) повідомлення про найцікавіші факти в даній галузі. Метою наукової доповіді є формування у студентів уміння пов’язувати теорію з практикою, користуватися літературою, статистичними даними, популярно викладати складні питання, триматися перед аудиторією. Студенти отримують також завдання виступити із запитаннями, коментарями до доповіді, її оцінкою. Отже, організація навчально-дослідної роботи студентів є важливим чинником підвищення ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі передовсім тому, що передбачає індивідуалізацію навчання, дає змогу реалізовувати особистісно орієнтоване навчання, розширює обсяг знань, умінь та навичок студентів, сприяє формуванню активності, ініціативи, допитливості, розвиває творче мислення, спонукає до самостійних пошуків.

Найпростішим результатом наукової роботи студентів є реферат. Оглядовий реферат містить огляд і аналіз певного кола наукових джерел, а пошуковий – висвітлює певну інформацію і має елементи самостійного пошуку. Робота над рефератом спрямована на формування у студентів уміння аналізувати конкретний матеріал, зіставляти й узагальнювати різні підходи, погляди; розкривати своє ставлення до досліджуваних проблем, робити обґрунтовані висновки. Метою написання рефератів є розширення кругозору студентів та поглиблення їх знань з предмета; розвиток основних практичних умінь наукової роботи (дослідницькі вміння, вміння знаходити спеціальну літературу і працювати з нею, складати список використаних джерел і оформляти опрацьований матеріал); формування наукових умінь; оволодіння стилем наукового мовлення та етикою наукового диспуту.

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів.
Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України метою курсової роботи є закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Курсова робота як самостійне навчально-наукове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.
Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань.
Виконання курсової роботи сприяє більш глибокому й усвідомленому оволодінню теоретичними знаннями й практичними уміннями та навичками, прищепленню інтересу до науково–дослідицької роботи, виробленню навичок самостійної творчої діяльності. В процесі і в результаті виконання курсової роботи виробляються вміння аналізувати актуальні проблеми, які покликані вирішувати конкретна сфера пізнання, узагальнювати власні теоретичні знання і практичний досвід, а також досвід кращих представників тієї чи іншої професії, самостійно розробляти окремі питання теми з курсу дисципліни, осмислювати різноманітні життєво-соціальні ситуації, працювати з літературою.
Курсова робота повинна відповідати наступним вимогам:
1. Мати належний науково-теоретичний рівень.
2. Виявляти наявність у студента вмінь:
– обґрунтовувати актуальність теми, її значення для теорії і практики конкретної навчальної дисципліни;
– критичного і творчого підходу до аналізованої проблеми;
– аналізувати й узагальнювати передовий і власний соціальний досвід;
– користуватися методикою наукового дослідження;
– самостійно, логічно і грамотно викладати матеріал теми;
– оформляти курсову роботу у відповідності з існуючими нормами і вимогами.
3. Засвідчити глибокі теоретичні знання студента у галузі теорії і методології науково-педагогічного дослідження. Дипломна робота є підсумком навчальної та науково-практичної діяльності студента за період навчання у ВНЗ. Це комплексна форма контролю досягнутого студентом кваліфікаційного рівня, яка відповідає позиціям професіограми спеціаліста певного профілю. Магістерська робота є завершеним самостійним дослідженням, у якому висунуті для публічного захисту наукові положення є свідченням достатнього науково-теоретичного і науково-практичного рівня, уміння творчо використовувати сучасні методи досліджень.

Магістерська робота – це самостійна кваліфікаційна робота, з елементами дослідництва та інновацій, яка є підсумком теоретичної та практичної підготовки в межах нормативної та вибіркової складових освітньо-професійної програми підготовки магістрів.
Магістерська робота дозволяє визначити рівень науково-теоретичної, професійної та особистісної підготовки майбутнього спеціаліста, а також сприяє підвищенню цього рівня. В процесі її підготовки випускник вищого навчального закладу не лише повторює, зміцнює, але й розширює, поглиблює, систематизує й узагальнює набуті раніше теоретичні знання, практичні уміння й навички, зокрема здійснення самостійного наукового дослідження, елементи якого були набуті в процесі виконання контрольної і курсової роботи. Отже, підготовка і захист магістерської (дипломної) роботи є важливим і дієвим засобом подальшого науково-теоретичного, професійного, інтелектуального й духовного збагачення випускника ВНЗ.
Магістерська робота є формою контролю набутих студентом або слухачем магістратури у процесі навчання інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання професійних обов’язків.
Виконання і захист магістерської роботи є завершальним етапом навчання студентів та формою державної атестації випускників.
Магістерська робота подається у вигляді, який дозволяє судити, наскільки повно відбиті й обґрунтовані положення, що містяться в ній, висновки й рекомендації, їх новизна й значимість. Сукупність отриманих у такій роботі результатів повинна свідчити про наявність у її автора первинних навичок наукової роботи в обраній сфері професійної діяльності.
Виконання такої роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми, скільки служити свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми й знати найбільш загальні методи й прийоми їх вирішення.
Специфічністю магістерської роботи як наукового дослідження є те, що вона виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту й одержання диплому магістра. У цьому зв’язку основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації й, насамперед, уміння самостійно шукати наукову інформацію і вирішувати конкретні наукові завдання.
Магістерська робота закріплює отриману інформацію у вигляді текстового й ілюстративного матеріалу, у якому магістрант упорядковує на власний розсуд накопичені наукові факти й доводить наукову цінність або практичну значимість тих чи інших положень шляхом свідомого переконання в їхній істинності на основі загальної значимості для наукового співтовариства норм і критеріїв.

Зміст магістерської роботи має містити переважно новий матеріал, або розширення, поглиблення, узагальнення, доповнення й конкретизацію раніше відомих положень з інших наукових позицій чи в зовсім іншому аспекті. Причому виклад матеріалу передбачає не простий опис наукових фактів, а їх грунтовний аналіз, характеристику наявних альтернатив, обгрунтування вибору однієї чи кількох з них. Зміст магістерської роботи характеризує й така його особливість, як наявність у ньому дискусійного й полемічного матеріалу.
Для викладу матеріалу магістерської роботи характерні точність даних і аргументованість суджень. Орієнтуючись на читачів з відповідною фаховою підготовкою, її автор включає у свій текст увесь наявний у його розпорядженні знаковий апарат (таблиці, формули, символи, діаграми, схеми, графіки тощо), тобто все те, що становить “мову науки”, яка однак, має бути доступна й зрозуміла не лише фахівцям з даної галузі, а й пересічному читачеві, що свідчитиме, зокрема про практичну значущість магістерської роботи.
Магістерська робота має ознаки, характерні для кандидатських дисертацій.
Кандидатська і докторська дисертації.
Дисертація (лат. dissertatio – роздуми, розвідка, дослідження, від disserture – міркувати, обговорювати) – науково-дослідна праця з будь-якої галузі знань, підготовлена до прилюдного захисту і здобуття наукового ступеня.
Дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або наукової монографії.
Наукові ступені доктора й кандидата наук присуджуються, а вчені звання професора, доцента, старшого наукового співробітника присвоюються особам, які мають повну вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки.
Уперше науковий ступінь доктора наук присуджено в Болонському університеті в 1130 році, потім – у Паризькому університеті у 1231 році.
У Російській імперії наукові ступені “кандидат наук” і “доктор наук” було введено 12 грудня 1802 року. Атестація науково-педагогічних кадрів мала такий вигляд:
“кандидат” – перший науковий ступінь, які отримували студенти, що закінчили повний курс університету з відмінними показниками та подали письмовий твір;
“магістр наук” – другий науковий ступінь, для отримання якого особи, що мали ступінь кандидата, повинні були скласти екзамен та публічно захистити магістерську дисертацію;
“доктор наук” – третій науковий ступінь, для отримання якого необхідно було мати вчений ступінь “магістр наук” і публічно захисти докторську дисертацію.