Основна нормативно-правова база, що регулює зміст навчання в ПТНЗ

1. Основні напрями і зміст діяльності коледжу

Робота коледжу здійснюється за кількома напрямами, визначеними у Статуті установи: це економічна, міжнародна, освітня, науково-дослідна, інноваційна діяльність і т.д. Проаналізуємо кожен з них.

Коледжу надано право займатися економічною діяльністю. Коледж є власником будинків, споруд, що перебувають на його території, устаткування, за допомогою якого здійснюється педагогічний процес, а також іншого необхідного майна споживчого, соціального, культурного призначення. Він може також орендувати і здавати в оренду майно. Земельні ділянки закріплюються за коледжем у безстрокове безкоштовне користування. Відповідно до законодавства України й Статусу коледж може здійснювати платну освітню діяльність. Цей вид діяльності не може здійснюватися замість і/або в межах освітньої діяльності, фінансованої з бюджетних коштів.

Розмір платних освітніх послуг установлюється директором відповідно до затвердженого кошторису витрат. Понад фінансовані за рахунок бюджетних коштів студентів коледж може здійснювати підготовку фахівців на основі договорів з фізичними й (або) юридичними особами з оплатою ними вартості навчання. Він може надавати додаткові платні освітні послуги, які перевищують відповідні освітні програми й Державний освітній стандарт на основі угод з фізичними і юридичними особами, у тому числі з студентами, які навчаються за рахунок бюджетних коштів (на добровільній основі). Коледж має право вести підприємницьку діяльність, передбачену його статутом, відповідно до законодавства України. Коледж має можливість займатися міжнародною й зовнішньоекономічною діяльністю у сфері освітньої, наукової і т.д. діяльності відповідно до законодавства й міжнародних угод України. Центральне місце серед інших займає його освітня діяльність. Освітня діяльність будується з урахуванням сучасних вимог до модернізації системи неповної та базової вищої освіти, зокрема з диверсифікацією неповної та базової вищої освіти (від лат.diversus– різний +fасеrе– робити різноманітність, різносторонній розвиток). Стосовно системи професійної освіти диверсифікацію можна розглядати як виникнення багатоваріантної освітньої системи.

У межах неповної та базової вищої освіти диверсифікація проявляється в її багаторівневості, багатоступеневості професійної підготовки кадрів, багатофункціональності навчальних закладів, варіантності й гнучкості освітніх програм (структур), видовому плюралізмі й інституціональній активності коледжу. Диверсифікація викликала зростання нових освітніх послуг, освітніх програм, типів і видів освітніх установ. Диверсифікація стає принципом структурування системи народної освіти, що обумовлює й забезпечує можливість створення різноманіття варіантів організації освітніх структур у них, максимально задовольняючи запити суспільства й виробництва, а також інтереси й потреби особистості. Провідна мета диверсифікації – задоволення запитів особистості у формуванні власної освітньої траєкторії.

Педагогічною умовою диверсифікації є перебудова технології навчання відповідно до інновацій в організаційних формах і завданнях освіти. Забезпечення навчальної діяльності коледжу відбувається за рахунок організації прийому до коледжу. Коледж здійснює прийом громадян України для безкоштовної професійної освіти за особистою заявою абітурієнта на конкурсній основі у встановленому порядку. Для вступників у коледж освітня установа надає інформацію про те, на які спеціальності здійснюється прийом, які виділяються форми навчання, скільки місць для вступу, перелік вступних випробувань (найменування предметів, форми проведення іспитів, система оцінок, правила подачі й розгляду апеляцій), правила приймання заяв, наявність місць у гуртожитку. Порядок прийому до освітньої установи неповної та базової вищої освіти встановлюється Міністерством освіти і науки України. Обсяг і структура прийому студентів у коледж на навчання за кошти державного бюджету або позабюджетні кошти визначаються відповідно до завдань (контрольних цифр), які щорічно визначаються органом державної влади, в підпорядкуванні якого перебуває коледж, за узгодженням з МОН України.

Коледж може виділяти в межах контрольних цифр певну кількість місць для цільового прийому на основі угод з відповідними державними й місцевими органами й проводити на ці місця окремий конкурс. Кількість, перелік, форми проведення й система оцінок вступних іспитів визначаються правилами прийому до коледжу й можуть відрізнятися залежно від спеціальності, форми навчання, різновидності реалізованої основної професійної освітньої програми (повного або скороченого строку навчання), рівня неповної та базової вищої освіти (базового або підвищеного) і освіти, на основі якої здійснюється прийом (основної загальної чи середньої (повної) загальної).

Освітня діяльність коледжу будується на основі реалізації основних освітніх програм. Зміст цих програм відповідає державним вимогам до мінімуму змісту й рівня підготовки випускників за фахом. У коледжі строки навчання за освітніми програмами неповної та базової вищої освіти встановлюються відповідно до нормативних термінів, обумовлених Державним освітнім стандартом. Формами навчання в коледжі є: очна, очно-заочна (вечірньою), екстернатна.

Для осіб, що мають початкову, неповну чи вищу професійну освіту або інший достатній рівень попередньої підготовки, передбачається навчання за скороченими або прискореними освітніми програмами неповної та базової вищої освіти, порядок реалізації яких установлюється Міністерством освіти і науки України. Скорочена освітня програма неповної та базової вищої освіти реалізується в скорочений термін у порівнянні з повним терміном освоєння освітньої програми, встановленим навчальним планом даної освітньої установи. Питання про можливість навчання студента за скороченою програмою ухвалюється коледжем на основі перезаліків у вигляді співбесіди, тестування й інших форм навчальних дисциплін і/або окремих їхніх розділів, а також етапів виробничої практики, пройдених у процесі попереднього навчання. Прискорена освітня програма неповної та базової вищої освіти освоюється студентом у прискорений термін у порівнянні з повним терміном освоєння освітньої програми, установленим навчальним планом даної освітньої установи. Питання про можливість навчання студента за прискореною програмою ухвалюється коледжем за підсумками проміжної атестації на підставі заяви студента й оформляється розпорядчим документом установи. Реалізація скороченої або прискореної освітньої програми передбачає зменшення терміну навчання не більше, ніж на 1 рік; здійснюється на основі індивідуального плану, який розробляється для студента (групи студентів) на основі перезаліку або аналізу попередньої підготовки й здібностей студента. Організація освітнього процесу регламентується навчальним планом і розкладом навчальних занять для кожної спеціальності й форми навчання, які розробляються й затверджуються коледжем самостійно на основі Державного освітнього стандарту, навчальних планів за спеціальностями і програм навчальних дисциплін.

У коледжі навчальний рік починається 1 вересня й закінчується згідно з навчальним планом з конкретної спеціальності й форми навчання. Термін початку навчального року може переноситися коледжем за вечірньою формою навчання не більше ніж на 1 місяць, по заочній – не більше ніж на 3 місяці. Не менше двох разів протягом навчального року для студентів установлюються канікули загальною тривалістю 8 – 11 тижнів за рік, у тому числі в зимовий період – не менш 2 тижнів. У коледжі встановлюються такі основні форми навчання, як навчальні заняття; самостійна робота студентів; виробнича (професійна) практика; виконання курсової, а потім і випускної кваліфікаційної роботи і т.д. Для всіх видів аудиторних занять академічна година встановлюється тривалістю 45 хв. Тижневе навантаження студентів обов’язковими навчальними заняттями викладача зі студентами не повинна перевищувати 36 академічних годин. Чисельність студентів у бюджетній навчальній групі за очною формою навчання – 25 – 30 чол., за вечірньою й заочною формах – 15 – 20 осіб. При проведенні лабораторних і практичних занять, навчальних занять з фізичної культури, а також при виконанні курсової роботи й виробничому навчанні (наприклад, у дитячому садку, школі, в майстернях, на полігонах, у господарствах) навчальна група може ділитися на підгрупи чисельністю не менш 8 чол.

Виходячи зі специфіки коледжу, навчальні заняття можуть проводитися також з окремими студентами. Коледж самостійно вибирає системи оцінок, форм, порядку й періодичності проміжної атестації студентів. У навчальному році кількість іспитів у процесі проміжної атестації студентів очної, очно-заочної й заочної форм навчання не повинно перевищувати 8, а кількість заліків – 10. Сюди не входять іспитий заліки з фізичної культури й факультативних дисциплін. Підсумкова державна атестація випускників коледжів, що мають державну акредитацію, здійснюється державними атестаційними комісіями. У коледжі повинні бути створені певні умови для організації освітньої діяльності. Наприклад, обов’язкова наявність спеціальних приміщень – навчальних кабінетів, навчальних лабораторій, майстерень, залів. Так, для спеціальності “Дошкільна освіта” потрібні кабінети соціально-гуманітарних дисциплін; анатомії, фізіології, педіатрії; дошкільної педагогіки; української мови; дитячої літератури й виразного читання; іноземної мови; образотворчої діяльності; кабінети методик: розвитку мови, екологічного освіти, дитячої образотворчої творчості, фізичного виховання й розвитку, математичної освіти, музики й методики музичного розвитку; потрібно й спеціальний методичний кабінет. До цього потрібно додати лабораторії технічних засобів, обчислювальної техніки, майстерні по обробці матеріалів, спортивний комплекс, зал ритміки й хореографії, відкритий стадіон широкого профілю, актовий зал.

Ефективність реалізації освітньої програми залежить від багатьох умов, зокрема від діяльності предметно-циклових комісій (ПЦК), які об’єднують викладачів певної дисципліни або споріднених між собою предметів. Керує їхньою роботою голова предметно-циклової комісії. Призначається він наказом директора коледжу з числа найбільш кваліфікованих викладачів. Основне завдання предметно-циклових комісій – підвищення педагогічної майстерності викладачів і поліпшення якості підготовки фахівців, тому зміст їх роботи визначається насущними проблемами організації навчально-виховної й науково-методичної діяльності коледжу в межах конкретних навчальних дисциплін. Відображаючи навчально-методичні інтереси викладачів, предметно-циклові комісії обговорюють і поточні організаційно-методичні питання. Так, на засіданнях ПЦК обговорюють широке коло проблем:

– зміст і методики проведення складних видів навчальних занять;

– індивідуалізація й диференціація навчання учнів на заняттях;

– здійснення міжпредметних і зв’язків при відборі змісту навчальних дисциплін;

– форми й методи роботи з різними категоріями студентів;

– методики застосування наочних навчальних посібників, технічних засобів навчання, контролю знань студентів;

– доповнення, внесені в календарно-тематичні плани;

– методичні розробки для проведення занять з навчального предмета;

– методи активізації навчання з даного предмета;

– організація самостійної роботи учнів;

– проведення відкритих позакласних заходів і навчальних занять;

– результати проведення семінарів, круглих столів, творчих звітів, предметних тижнів;

– удосконалювання навчального процесу, методичної й експериментальної роботи з даного навчального предмета.

З кожного з обговорюваних питань ухвалюються рекомендації, які фіксуються в журналах роботи предметно-циклових комісій і підписуються головою ПЦК. Форми роботи предметно-циклових комісій найрізноманітніші. Це можуть бути круглі столи; засідання проблемних груп викладачів, що займаються розробкою подібних проблем; науково-практичні семінари; творчі звіти викладачів; проведення майстер-класів, дискусій і т.д. Результатом діяльності викладачів у межах ПЦК є різні навчально-методичні розробки. ПЦК організують і здійснюють різноманітні форми навчальної, методичної й наукової діяльності студентів (наприклад, предметні олімпіади, конкурси педагогічної майстерності, студентські науково-практичні конференції і т.д.).

У межах освітньої роботи коледжу і як самостійний її напрямок у межах системи безперервної освіти виділяють науково-методичну діяльність коледжу. Вона являє собою сукупність заходів, проведених адміністрацією коледжу, викладачами з метою оволодіння методами й прийомами навчально-виховної роботи, творчого застосування їх на навчальних заняттях і в позакласній роботі, пошуку нових, найбільш раціональних і ефективних форм і методів організації для проведення й забезпечення освітнього процесу, впровадження передового педагогічного досвіду, підвищення теоретичного рівня й професійної кваліфікації викладачів і керівництва освітньої установи.

Основними завданнями науково-методичної діяльності коледжу є видання навчально-методичних матеріалів, що відповідають сучасному стану науки, вимогам педагогіки й психології;

– удосконалення існуючих і впровадження нових форм, методів і засобів навчання й виховання, впровадження в навчальний процес передового досвіду, нових інформаційних технологій;

– удосконалення навчально-методичного й матеріально-технічного забезпечення освітньої діяльності. Змістом науково-методичної діяльності коледжу є:

– наукові дослідження з питань навчальної й виховної роботи;

– координація розробки навчальних планів і програм;

– обговорення проблем інформатизації освіти, підвищення якості професійної підготовки викладачів на основі широкого використання засобів обчислювальної й інформаційної техніки; – аналіз і корекція підготовки студентів за результатами поточної успішності, заліків і іспитів, контрольних відвідувань занять;

– організація лекцій для адміністрації й педагогів із проблем навчання й виховання студентів, технології проведення окремих видів навчальних занять відповідно до нових досягнень у педагогічній науці;

– виявлення, узагальнення й поширення позитивного досвіду навчальної, виховної й методичної роботи окремих викладачів;

– вивчення й впровадження в навчальний процес позитивного досвіду методичної діяльності інших коледжів. Результати методичної діяльності оцінити важко; можна виділити окремі показники, що характеризують ставлення до цієї діяльності викладачів і ставлення студентів до навчальної діяльності як наслідку методичної роботи педагогів. У викладачів вони будуть такими:

– задоволеність педагогів власною діяльністю;

– прояв високої зацікавленості педагогів у творчості й інноваціях, в оволодінні сучасними методами навчання й виховання, у професійній самодіяльності;

– загальна позитивна динаміка якості навчання й виховання студентів.

У студентів ці показники виглядають так:

– високий рівень задоволеності власною навчальною діяльністю;

– висока оцінка діяльності коледжу;

– визнання високого професійного авторитету педагогів;

– вираження готовності допомагати коледжу, брати участь різноманітних заходах, щоб підтримати його честь;

– відзначається загальний позитивний настрій педагогів і студентів у процесі спільної діяльності.

Науково-методична діяльність здійснюється за допомогою залучення педагогічного колективу до різноманітних форм методичної роботи: це науково-практичні конференції, семінари-практикуми, методичні об’єднання педагогів, методичні тижні ПЦК, майстер-класи викладачів, різноманітні професійні виставки, освітні форуми і т.д. Керує методичною діяльністю заступник директора коледжу з науково-методичної роботи, якого призначає й звільняє з цієї посади директор. Заступник директора з методичної роботи повинен мати вищу професійну освіта й стаж роботи не менш 5 років на педагогічних або керівних посадах. Заступник директора з науково-методичної роботи виступає як пропагандист, наставник, організатор методичної діяльності. Усі ці функції визначають напрямок його діяльності: організація, керівництво й контроль науково-експериментальної,методичної й інноваційної роботи в коледжі; створення кабінетної системи й постійне її вдосконалення; професійне удосконалення викладачів.

Посадові обов’язки заступника директори коледжу з методичної роботи розподіляються так:

– поточне й перспективне планування методичної, науково-експериментальної й інноваційної діяльності коледжу;

– координація роботи з виконання навчальних планів і програм;

– керівництво роботою з вивчення, узагальнення й впровадженню передового педагогічного досвіду в навчальний процес;

– контроль за якістю викладання навчальних предметів;

– організація конкурсів “Учитель року”;

– організація роботи з відбору кандидатів для вступу в педагогічні освітні установи й аспірантуру з педагогічного профілю;

– координація розробок методичних рекомендацій для викладачів;

– систематичний контроль за якістю проведення предметних олімпіад, предметних гуртків, проблемних груп студентів і викладачів;

 – організація роботи з молодими фахівцями й викладачами;

– відвідування й аналіз навчальних занять викладачів з наступним їх обговоренням з педагогами;

– допомога викладачам в освоєнні й розробці інноваційних програм і технологій, у самоосвіті викладачів;

– участь у доборі й призначенні на посади педагогічних кадрів;

– організація проведення атестації та підвищення кваліфікації й професійної майстерності педагогів;

– організація роботи творчих груп учителів, координація різних напрямків експериментальної й науково-дослідної роботи;

– планування й залучення педагогічних кадрів ВНЗ для організації науково-дослідної роботи студентів і викладачів;

– створення бази даних з питань методичної, науково-дослідницької й інноваційної діяльності викладачів коледжу.

 До цього потрібно додати, що заступник директора з науково-методичної роботи керує методичною радою коледжу, організує роботу його методичного кабінету, здійснює взаємодію з викладачами, головами предметно-циклових комісій, заступниками директора з навчальної й навчально-виробничої роботи, заступником директора з виховної роботи, фахівцями психологічної служби коледжу, а також контактує з іншими педагогічними освітніми установами неповної та базової вищої освіти з питань методичної, науково-дослідної, експериментальної й інноваційної діяльності. Слід особливо виділити завдання й форми взаємодії із предметно-цикловими комісіями (ПЦК).

Так, основними завданнями методичної роботи ПЦК є:

– оптимізація структури й змісту навчальних дисциплін;

– удосконалення методики проведення навчальних занять;

– підвищення науково-педагогічної кваліфікації вчителів кафедри;

– проведення наукових досліджень і педагогічних експериментів;

– розвиток навчально-методичного й матеріально-технічного забезпечення навчальних занять.

Форми взаємодії методичної роботи ПЦК такі:

– участь у розробці навчальних планів і освітньої програми навчального закладу в межах предметного циклу;

– підготовка навчально-методичних посібників, дидактичних і наочних матеріалів з предметів, об’єднаних у ПЦК;

– проведення “творчих уроків” викладачів;

– аналіз підсумків викладання окремих навчальних предметів і окремих видів навчальної роботи;

– обговорення наукових доповідей з питань технології викладання навчальних предметів та організація й проведення педагогічних (методичних) експериментів, спрямованих на пошук і впровадження нових інформаційних технологій навчання;

– залучення викладачів до реалізації різноманітних форм підвищення кваліфікації;

– аналіз питань організації, керівництва й контролю самостійної роботи учнів;

– розробка й удосконалення засобів наочності навчання: макетів, стендів, таблиць, мультимедіапрограм, термінальних і дисплейних класів, а також методики їх використання в навчальному процесі;

– удосконалення навчально-лабораторної бази (лабораторних установок, спеціальних класів і кабінетів, локальних обчислювальних мереж і їх програмного забезпечення);

– взаємовідвідування навчальних занять як усередині предметно-циклової комісії, так і викладачами різних ПЦК з метою обміну досвідом і вдосконалення методики навчання навчальних дисциплін;

– спільні засідання з спорідненими й взаємозабезпечуючими ПЦК з метою обміну досвідом роботи, оптимізації програми й послідовності проходження відповідних навчальних предметів, відстеження наступності й системності в роботі.

Як керівник окремого напрямку діяльності педагогічного коледжу заступник директора з науково-методичної роботи повинен знати Конституцію й закони України, документи органів управління освітою усіх рівнів з питань освіти й виховання студентів; технологію розробки навчальних, науково-методичних і дидактичних матеріалів.

Він повинен уміти:

– самостійно вибирати форми методичної роботи з педагогічним колективом;

– планувати методичну роботу, виходячи із загального плану роботи коледжу й педагогічної доцільності;

– організовувати педагогічні експерименти, спрямовані на пошук нових технологій, форм і методів навчання.

Він повинен володіти:

– процедурою створення авторської технології навчання;

– механізмами відбору критеріїв для визначення ефективності методичної роботи коледжу в цілому й окремого викладача зокрема;

– способами розробки навчально-програмного забезпечення для проведення навчальних занять і впровадження їх у навчальний процес.