Конспект. Структура організації як чинник забезпечення її ефективності

2. Підходи до формування організаційної структури

Існує два підходи до формування організаційної структури:

1. Механістичний (система проєктується на зразок машинного механізму, призначеного для продуктивних операцій);
2. Органічний (додає організації якості живого організму, вільного від недоліків механістичної структури).

Бюрократична (механістична) модель. Структура організації спирається на систему формальної влади. Характерні ознаки:

• чіткий розподіл рівнів та посад, призначення на які має відбуватися на основі експертного висновку;
• основою організації є логічна схема розвитку, яка забезпечує єдність у виконанні завдань;
• організація має усталену ієрархію посад;
• менеджери утримують певну дистанцію з підлеглими;
• прийняття на роботу та кар’єра в організації спирається на фахову підготовку.

З такими характеристиками організація може діяти ефективно в умовах, коли використовується рутинна технологія (низька невизначеність того, коли, де і як виконувати роботу) та є нескладне і нединамічне зовнішнє оточення.

У бюрократичній моделі закладено потенціал вияву при певній ситуації таких негативних явищ, як жорсткість, тяганина, неефективність правил. Свої переваги (універсальність, передбачуваність, продуктивність) бюрократична система може реалізувати за таких умов:

• відомі загальні цілі та завдання організації;
• робота в організації може ділитися на окремі операції;
• загальна мета організації має бути достатньо простою, щоб дозволити виконати її на основі централізованого планування;
• виконання роботи може достовірно вимірюватися;
• грошова винагорода мотивує працівника;
• влада керівника визнається як законна.

Біхевіористична (органічна, поведінкова) модель. Ця модель з’явилася в контексті функціонування школи міжлюдських відносин. Процес визначення цілей є децентралізованим і полягає в груповій відповідальності. Комунікація передбачає вільний рух інформації в організації. Процес прийняття рішень відбувається на всіх щаблях організації через групове обговорення.

Поняття «органічний підхід» вперше запровадили Т. Барнс та Д. стакер в книзі «Управління інноваціями» (1961 р.). За їх визначенням, органічною є така структура, що менше пов’язана з правилами, характерними для традиційної ієрархічної побудови управління.

Органічний підхід до проєктування організацій характеризується слабким або помірним використанням формальних правил і процедур, децентралізацією, гнучкістю структури влади та невеликою кількістю рівнів ієрархії. Цей підхід демонструє свою ефективність в умовах, коли використовується нерутинна технологія (висока невизначеність того, коли, де і як виконувати роботу) і є складне та динамічне зовнішнє оточення.

Характеристики й умови ефективного застосування механістичного та органічного підходів в проєктуванні організації представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Характеристика та умови використання механістичного та органічного підходів до проєктування організації