Конспект. Організаційне проєктування

4. Чинники проєктування організації

Проєктуючи організаційні структури слід застосовувати системний підхід, що передбачає врахування зовнішніх і внутрішніх чинників оточення організації.

Такі чинники поділяють на 5 груп (рис. 1):

1. стан зовнішнього середовища; 
2. технології в організації;
3. стратегічний вибір керівництва організації щодо її цілей;
4. поведінка працівників;
5. розмір організації.

Рис. 1 – Ситуаційні чинники проєктування організації

1. Стан зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище характеризують складність і динамізм.

Складність зовнішнього оточення визначається тим, як багато чинників впливають на проєктування організації.

Динамізм зовнішнього оточення характеризується тим, як швидко змінюються чинники, що впливають на проєктування організації.

Двомірна класифікація чинників зовнішнього середовища дає змогу виявити 4 типи ситуацій, кожна з яких співвідноситься з тим чи іншим видом господарської діяльності (рис. 2).

Рис. 2. Основні типи ситуацій при проєктуванні організації

Квадрант 1. Ситуація характеризується низькою невизначеністю і є сприятливою для керівництва організації. Зовнішнє середовище майже не змінюється і працівники безумовно повинні дотримуватися прийнятих в організації політики та процедур. Від керівників не вимагається високого рівня підготовки, тривалого навчання і великого досвіду.

Квадрант 2. Ситуація характеризується помірною невизначеністю. Є більш напруженою для керівництва організації. Високий ступінь складності зовнішнього оточення вносить елемент значного ризику до процесу ухвалення рішень. Керівники в цій ситуації потребують серйозної підготовки і наявності досвіду.

Квадрант 3.  Ситуація характеризується помірно високою невизначеністю. Вона вимагає від керівництва і самої організації достатньої гнучкості. Це необхідно через часту зміну характеру взаємодії з чинниками зовнішнього середовища. Проте врахування й аналіз чинників дають змогу керівникам справлятися з ситуацією.

Квадрант 4. Ситуація характеризується високою невизначеністю. Вона є найбільшою трудністю для управління організацією. Така ситуація вимагає від керівників високого рівня підготовки, аналітичних здібностей та інтуїції. За оцінками фахівців, тільки 20% зовнішніх чинників у бізнесі піддаються врахуванню і контролю з боку керівника, а інші 80% – є неконтрольованими.

2. Технології в організації. Під технологією розуміються дії працівника, матеріали, устаткування, а також способи, які він використовує для перетворення об’єкту своїх дій.

Проєктування організації пов’язане з технологією роботи за двома напрямами:

• розподіл праці;
• групування робіт (створення підрозділів).

Розглянемо залежність між технологією та організаційним проєктуванням за Д. Вудворт:

• зі збільшенням технологічної складності зростає чисельність рівнів управління та «організаційна піраміда», збільшується інтервал контролю вищої ланки управління (TOP-менеджмент);
• при технології середнього ступеня складності інтервал контролю менеджерів нижчої ланки (Low-менеджмент);
• організації, що характеризуються найбільшою складністю та найменшою складністю технологій, мають тенденцію до органічних проєктів, а організації, що використовують технології середнього ступеня складності, віддають перевагу більш механістичним проєктам.

3. Стратегічний вибір керівництва організації щодо її цілей. Можливі сфери стратегічного вибору, що безпосередньо пов’язані з проєктуванням організаційної системи для організації:

Перша сфера – ідеологія управління. Цінності і принципи, що лежать в основі організації впливають на такі елементи проєктування організації, як розвиток горизонтальних зв’язків, масштаб керованості, кількість рівнів ієрархії, ланковість організаційної системи, централізація і децентралізація.

Друга сфера – споживачі. Якщо в організації є індивідуальні й «організовані» споживачі, то ця подвійність має бути врахована при її проєктуванні у всіх елементах.

Третя сфера – ринки збуту і територіальне розміщення виробництва. Вихід організації з метою розміщення виробництва або продажу продукції за національні межі потребує врахування при проєктуванні її організаційної системи чинника інтернаціоналізації та глобалізації.

4. Поведінка працівників. При проєктуванні необхідно враховувати потреби, інтереси, установки, рівень кваліфікації, мотивації і дисциплінованості працівників.

5. Розмір (масштаб) організації. Коли організації стають більшими, то вони потребують складніших проєктів.