Конспект. Теоретичні засади організації як об'єкта управління
3. Система управління організацією
Система управління – це деяка цілісність, що складається з окремих елементів, які знаходяться між собою у взаємозв’язку та взаємозалежності.
Система управління складається з двох частин:
- підсистеми, якою керують;
- підсистеми, яка керує.
Елементи системи управління є підсистемами, при цьому кожна з них може розглядатися як самостійна система й у свою чергу складається з елементів, що знаходяться у взаємозв’язку та взаємозалежності (наприклад, технікум – система, відділення – підсистема, міністерство – надсистема).
У системі управління на рівні основної ланки, тобто організації, можна виділити такі підсистеми:
- технологічну,
- технічну,
- організаційну,
- науково-технічну,
- економічну,
- інформаційну,
- соціальну.
Технологічна підсистема – сукупність усіх основних і допоміжних технологічних процесів підприємства, послідовне та якісне виконання яких забезпечить нормальний процес виробництва і реалізації
продукції. Технологічна підсистема містить у собі сукупність відповідних правил і норм виконання кожної операції.
Технічна підсистема обумовлена структурою та змістом технологічної підсистеми, включаючи всі елементи матеріально-технічної бази.
Організаційна підсистема – це процеси організації діяльності та управління організацією.
Науково-технічна підсистема охоплює науково-дослідні, проектні та дослідно-конструкторські роботи на підприємстві, які є основою інноваційного процесу.
Економічна підсистема відображає рух усіх видів ресурсів в організації, економічні результати її господарської діяльності.
Інформаційна підсистема охоплює процеси комунікацій та інформаційне забезпечення всіх інших підсистем.
Соціальна підсистема охоплює процеси розробки та реалізації кадрової політики в організації.
Стосовно організації можна виділити три основні принципи, що характеризують її як керовану систему:
- принцип обґрунтованості: організація підкоряється певним закономірностям, що визначають її внутрішні причиннонаслідкові зв’язки, її функціонування та життєдіяльність;
- принцип цілеспрямованості: організації властиве прагнення до досягнення поставленої мети, що забезпечує з часом новий стан організаційної системи;
- принцип модельованості: організація як складна система може бути представлена різноманітністю моделей, кожна з яких відображає певну грань її сутності.