Конспект. Організація як відкрита система

5. Зовнішнє середовище організаційної системи

Не існує такої організації, яка не мала б зовнішнього оточення, та не знаходилась б з ним у стані постійної взаємодії.

Будь-яка організація потребує регулярного отримання з зовнішнього середовища вихідних продуктів для забезпечення своєї життєдіяльності. При цьому кожна організація повинна віддавати що-небудь у зовнішнє середовище в якості компенсації за її існування. Як тільки зв’язки з зовнішнім середовищем обриваються, організація гине.

Загалом зовнішнє середовище організації можна охарактеризувати як усю сукупність факторів, які перебувають за межами організації та впливають на її діяльність.

Основні характеристики зовнішнього середовища:

складність (складна структура, велика кількість елементів, складність взаємозв'язків);
динамізм (швидкі перетворення, нерівномірність змін);
невизначеність (неповнота, неточність інформації, ситуація важко або не піддається оцінці).

Компонети зовнішнього середовища організації:

споживачі;
конкуренти;
постачальники;
фінансові організації;
законодавство;
наука;
культура;
демографічна ситуація;
економіка;
політика тощо.

Оскільки фактори зовнішнього середовища мають різну силу впливу на організацію, їх розділяють на прямі (ділове оточення) та непрямі, а все зовнішнє середовище на середовище прямої та непрямої дії.

Середовище прямої дії (ділове оточення організації) – суб’єкти середовища, які безпосередньо позв’язані чи безпосередньо впливають на діяльність даної конкретної організації. При цьому важливо підкреслити, що й організація в свою чергу може безпосередньо впливати на них:

споживачі;
конкуренти;
постачальники.

Споживачі (англ. Consumers) - це ті особи, які зацікавлені або можуть бути зацікавлені виробленими організацією товарами чи послугами. Відомий фахівець у галузі управління П. Друкер вважав, що єдина справжня мета будь-якого бізнесу – це створення споживача;

Конкуренти (англ. Competitors) - аналогічні та інші організації, що своїми діями на ринку створюють певну загрозу для функціонування вашої організації;

Конкуренти бувають:

активні (агресивні) - реагують швидко і агресивно на ринкові події, незважаючи на напрями розвитку конкуренції.
селективні конкуренти - конкурують лише у вибіркових показниках, наприклад, вони є лідерами у зниженні ціни, але не підвищують ефективність своєї рекламної діяльності.
стохастичні конкуренти характеризуються непередбаченими діями: іноді вони протидіють агресивно, а інколи ігнорують конкурентні напади.
пасивні - майже не реагують на конкурентні дії.

Постачальники (англ. Suppliers) - це юридичні та фізичні особи, які забезпечують дану організацію і, можливо, її конкурентів матеріальними і нематеріальними ресурсами, необхідними для виробництва товарів і послуг.

Середовище непрямої дії – фактори, які можуть не чинити безпосереднього і негайного впливу на діяльність, але, проте, у перспективі можуть позначатися на ній:

законодавство і діяльність державних органів;
економічні;
політичні;
соціокультурні;
науково-технічний прогрес;
міжнародні фактори.

Державний вплив здійснюється через законодавство і діяльність державних органів. Законодавством регулюються трудові відносини між працівниками і роботодавцями, податкові, митні відносини, охорона праці, умови виробництва певних видів продукції, захист прав споживачів, екологічне навантаження на навколишнє середовище і т.д.

Державні органи за характером виконуваних ними функцій можуть бути умовно розділені на контролюючі та регулюючі. При цьому використовуються різні способи і методи впливу на організації – видача ліцензій, установлення ставок податків і квот, регулювання рівня цін і тарифів, визначення місць будівництва об'єктів і т.д.

Фактори в економічному навколишньому середовищі повинні постійно оцінюватися, тому що стан економіки впливає на цілі організації і на способи їхнього досягнення. Це темпи інфляції, міжнародний платіжний баланс, рівні зайнятості населення, ставки кредитування бізнесу тощо. Кожний з них може являти собою як загрозу, так і нову можливість для підприємства. Так, коливання курсу долара щодо валют інших країн можуть стати причиною знаходження або втрати великих сум грошей. Наприклад, установлення податкових пільг сприяє притоку капіталу, а отже, полегшує задоволення потреби у фінансових ресурсах. Прогноз підвищення рівня інфляції спонукає збільшувати матеріальні запаси, отримання кредитів.

Загальна характеристика економічної системи:

чисельність населення;
наявність і використання ресурсів;
тип державного устрою;
грошова система;
валютне положення;
галузева структура економіки;
параметри внутрішнього ринку;
обсяг, структура і географія експорту та імпорту і т.д.

Політичні фактори визначають загальну політичну ситуацію в країні, рівень її стабільності, передбачуваності. Високий рівень політичного ризику призводить до уповільнення науково-технічного оновлення виробництва, старіння структури, зниження конкурентоспроможності національних підприємств.

Соціокультурні фактори проявляються у соціальних цінностях і установках, пріоритетах, національних традиціях, що впливають на діяльність організації. У кожній країні існують уявлення про етичнi методи ведення бізнесу, необхіднi стандарти якості обслуговування, допустимi рівнi впливу на навколишнє середовище. Типові приклади таких факторів, які повинні бути враховані організацією: існуюча в Японії традиція довічного найму; рух «зелених» і попит на вироби з натурального хутра; уявлення про те, що жінки не схильні ризикувати, і їх неохоче висунення на посади вищих керівників.

Науково-технічний прогрес визначає можливість підвищувати ефективність виробництва, а отже - ефективність способів задоволення споживачів. Для того, щоб організація могла бути конкурентоздатною, необхідно збирати, зберігати і розподіляти більші обсяги інформації про новації, що виникають у середовищі діяльності. Останнім часом з’явилися зовсім нові технології обробки ресурсів та інформації: комп’ютерна і лазерна техніка, робототехніка, супутниковий зв’язок, біотехнології тощо.

Міжнародні фактори. Якщо раніше вважалося, що міжнародне середовище є об’єктом уваги тільки тих організацій, які працюють на експорт, то тепер зміни у світовому співтоваристві зачіпають практично всі підприємства. У сучасному світі присутня тенденція глобалізації ринку. Це значить, що стираються межі між бізнесом у різних країнах, розвиваються транснаціональні корпорації, дедалі більший вплив мають міжнародні економічні та політичні організації.

Вихід на зовнішні ринки має низку переваг для організації:

нижчі виробничі витрати;
продовження життєвого циклу товарів;
подолання торговельних бар’єрів;
уникнення дії антимонопольного законодавства тощо.